Новини

Чи змінилась робота митниці за останні роки? Фідбек реформи на Чернігівщині

Громадська організація «Асоціація регіональних засобів масової інформації» оприлюднила аналітичний звіт – результат дослідження з приводу змін в роботі митної служби у Чернігівській області. Чого вдалося досягти з початку старту реформ на митниці, як йде впровадження нових вимог до роботи служби, чи знають про нові можливості підприємці, як їх оцінюють – ці та інші питання ставили представникам бізнесу в регіоні.

Реформа митниці – одне із завдань України на шляху до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Головна мета змін – створити сприятливі умови для ведення бізнесу та спростити процедури митного оформлення.

Чи успішна реформа? Наскільки змінилась ситуація на митниці за останні роки? І головне, чи відчув це бізнес? Щоб зрозуміти це, громадська організація «Асоціація регіональних ЗМІ» проводила дослідження щодо ефективності та прогресу реформ на митниці. Це вже другий проєкт подібного типу: перший оцінював успішність реформ на митниці у 2018 року.

Для збору необхідної інформації провели 30 глибинних інтерв’ю серед суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД), які здійснюють митні операції, представників митниці, торгово-промислової палати, контролюючих органів, митних брокерів і експертів.

«Такі проєкти відбуваються у 4 регіонах – у Києві, у Волинській, Вінницькій та власне Чернігівській областях. У результати буде підготовлено загальний звіт, де всі питання будуть узагальнені. Всі проекти вивчали схожі питання, приміром, інфраструктури, або користування нововведеннями, або певними сервісами. Всі ці матеріали будуть узагальнені і надіслані до Держмитслужби та до Уряду», – розповів під час круглого столу 16 квітня ц.р. Андрій Бутін, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

2021 04 18 fin rel 2

Соціологи вивчали, як оцінюються нововведення та зміни в роботі служби за шістьома напрямками. Опитування продемонструвало, що найбільш позитивно підприємці та інші учасники ЗЕД оцінюють нові сервіси на митниці, які значно спрощують проходження процедур.

«В першу чергу, це впровадження електронних сервісів, таких як «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». У підприємців є можливість створити власний кабінет відстежувати все, що відбувається на митниці, як проходить декларування. Також можна відзначити сервіси, які працюють у тестовому режимі: нова комп’ютеризована транзитна система, і є сподівання на запровадження системи авторизованих економічних операторів. Хоча тут дійсно складна процедура отримання цього статусу, тим не менш, переваги для бізнесу суттєві», – ділиться враженнями після спілкування з представниками ЗЕД Дмитро Гапоненко, доцент національного університету “Чернігівський колегіум ім.Т.Г.Шевченка”, соціолог

Нові сервіси

Із листопада 2020 р. в тестовому режимі розпочалося впровадження режиму спільного транзиту, а на офіційному сайті Держмитслужби створений спеціальний розділ з цього приводу.

В результаті опитування підприємців було встановлено, що тільки 45 % з них знають про запуск нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) і жоден з них не бере участі в її тестуванні. Якщо брати усіх учасників проекту, то зрозуміло, що митники, брокери, представники ТПП і контролюючих органів краще обізнані у даній проблематиці. При цьому те, як саме буде проходити процедура перетину кордону, більшість опитаних знають тільки у загальних рисах, наголошуючи на тому, що не мають відповідного практичного досвіду роботи з системою.

2021 04 18 fin rel 3

Натомість недоліки NCTS респонденти вбачають у необхідності встановлення нового програмного забезпечення, навчанні особового складу та спеціалістів на підприємствах. Хоча, переважна більшість вважає, що доки система працює в тестовому режимі, казати про недоліки зарано.

7 листопада 2019 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів». У вересні 2020 р. Держмитслужба зареєструвала першу заяву про надання статусу авторизованих економічних операторів (далі – АЕО).

Не дивлячись на відносно тривалу історію імплементації даної норми, лише 40 % серед опитаних суб’єктів ЗЕД чули про інститут АЕО. Разом з тим, окремі представники приймали участь в обговоренні особливостей набуття статусу у Чернігівській ТПП і приймали участь в он-лайн семінарі, організаторам якого виступила митниця. Якщо подивитися на результати у розрізі всіх учасників проекту, то як і у випадку з NCTS, відсоток поінформованих респондентів відчутно зростає.

2021 04 18 fin rel 4

У червні 2020 р. Державна митна служба України розмістила усі сервіси, а також інформацію про них на новому офіційному веб-порталі customs.gov.ua, тому одним із завдань проекту було вивчення особливостей використання, функціональності нового продукту.

В результаті було встановлено, що переважна більшість учасників проекту (83,3 %) знають про існування порталу і дві третини – користуються ним на постійній основі.

2021 04 18 fin rel 5

Проблеми

«Одна з проблем для підприємців – визначення митної вартості. Адже є ножиці, від найменшої до найбільшої, ціна також різниться від одного митного посту до іншого. Тому бізнес не може прорахувати потенційні ризики при імпорті товарів», – каже Дмитро Гапоненко.

Серед іншого представники бізнесу, які обслуговуються на Північні митниці, нарікали і на застарілу , а подекуди і зовсім відсутню інфраструктуру.

Дослідження доводить, що навіть 50% самих представників бізнесу оцінюють рівень корупції в митній службі – зокрема на Північній митниці – як низький.

2021 04 18 fin rel 8

Загалом, бізнес наводить наступні позитивні зміни на митниці:

  • запровадження механізму „Єдиного вікна” і електронного документообігу, що особливо якісно проявилося під час карантинних обмежень;
  • спрощення системи декларування вантажів;
  • відкриття додаткових пунктів розмитнення вантажів;
  • більш лояльне ставлення до експортерів;
  • законодавчі зміни щодо механізмів повернення валютної виручки в Україну;
  • більша відкритість і зменшення рівня корупції;
  • спрощення санітарних норм у роботі з європалетами;
  • відновлення Державної митної служби.

За результатами обговорень маємо пропозиції, щодо покращення процедури митного оформлення в цілому в Україні:

  • уніфікація митної вартості;
  • остаточний перехід на повний електронний документообіг;
  • подальша консолідація з країнами єврозони в частині електронного документообігу (акредитований електронний підпис, інвойси, пакувальні листи), перехід на європейські стандарти;
  • встановлення сучасного технічного оснащення;
  • налагодження дієвої співпраці і синхронної роботи між усіма учасниками процесу митного оформлення;
  • організація чіткого системного контролю за роботою митної служби;
  • встановлення більш потужних серверів;
  • призначення молодих спеціалістів на відповідальні посади, пов’язані з роботою реєстрів;
  • отримання статусу АЕО.

Представник Північної митниці повідомив, що результати звіту надійдуть до відповідних департаментів служби – для виправлення проблем та недоліків, про які говорили підприємці.

«Буде керівництвом розглянути доведення до профільних департаментів, і по митній вартості, і по функціонуванні митної інфраструктури», – каже Олександр Лисенко, виконуючий обов’язки начальника управління забезпечення митного контролю та оформлення Північної митниці Держмитслужби у Чернігівській області.

Акценти реформи

«Останнім часом ми бачимо, що митниця дійсно змінюється, і потрібен баланс між наповненням бюджету, з одного боку, і якісним сервісом для підприємців,з іншого. Митниця не має бути каральним органом. Це, в першу чергу, якісний сервіс. Хотілося, щоб чернігівська митниця була північними воротами нашої торгівлі, для цього маємо інтегруватись у митні бази ЄС», – переконує Дмитро Іванов, голова Постійної комісії з питань економічного розвитку, інвестиційної діяльності та здійснення державної регуляторної політики Чернігівської обласної ради.

У підсумку, варто мати на увазі і окремі акценти реформи митниці:

  1. Реформа митниці – зобов’язання України відповідно до Угоди про Асоціацію Україна-ЄС. Але не потрібно сприймати це як вимогу ЄС до України реформувати митницю. Це більше прагнення України досягти стандартів ЄС.
  2. Реформа митниці реформа і політична також: митниця усію історію незалежної України вважалась джерело доходів. При зміні влади найперші нової влади – взяти під контроль митницю. Тому реформа одночасно направлена на перетворення митниці у орган, який забезпечує сервіс імпорту-експорту, тобто виконує суто технічну функцію.
  3. Під час інформування жителів варто пам’ятати: є інтереси митниці – держави, є інтереси бізнесу. Тож реформа має задовольнити обидві сторони.
  4. Що щодо діяльності митниці в суспільстві склався стереотип, що це місце, де з підприємців вимагають гроші. Цьому стереотипу вже років 20-25. Тому поряд з реформою йде інформаційна кампанія, щоб подолати цей стереотип.

* * * 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «АРЗМІ” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

2021 04 18 fin rel 9

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Громади,

Громади навчатимуть просторовому плануванню

Завершився відбір громад для участі у навчальній програмі Програми «U-LEAD з Європою» «Кроки для спеціалістів» на тему «Просторове планування та управління природними ресурсами». На Чернігівщині відібрали Куликівську, Семенівську, Деснянську, Срібнянську, Сухополов’янську, Любецьку, Новобасанську, Менську, Прилуцьку, Киїнську, Сосницьку та Седнівську громади….

Більше підтримки від держави для українських фермерів

Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №4046, що дасть змогу фермерським господарствам отримати доступ до державного фінансування. Закон створює однакові умови щодо напрямів використання коштів з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Крім того, впроваджується державна підтримка фермерському господарству, голова…

Стартувало голосування у конкурс «Наша громада»: встигніть до 31 травня

Як ми вже повідомляли, 29 березня телеканали ICTV та СТБ спільно з Українським кризовим медіа-центром у рамках програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) запустили конкурс місцевих проєктів «Наша громада». Головна його мета – підтримати активні та дієві…

Громади Чернігівщини хочуть більший відсоток податків

На розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету знаходяться розроблені Асоціацією міст України спільно з групою народних депутатів законопроекти  №5066 та №5066-1, що пропонують збільшити частку зарахування ПДФО до бюджетів громад із 60 до 65 відсотків. АМУ зазначає,…

Податкова розповіла, на які податки може розраховувати громада

Головне управління ДПС у Чернігівській області інформує, що відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: