Новини

Реформа митниці: чи відчули суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності Чернігівської області позитивні зміни?

Впровадження нових вимог до роботи митниці – одне із завдань України на шляху до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Чого вдалося досягти за період з 2014 року і чи відчули це чернігівській підприємці?

Реформа митниці триває в Україні з 2014 року. Головна мета змін – створити сприятливі умови для ведення бізнесу та спростити процедури митного оформлення.

Фактично, мова іде не тільки про імплементацію митного законодавства ЄС, а впровадження цілого комплексу заходів, які гармонізують всі процеси на митниці і таким чином «полегшують життя» українському бізнесу. Цікаво, що українська митниця реформується паралельно з відповідними процесами в ЄС, який налагоджує повноцінний і швидкий обмін між базами даних, впроваджує ризик-орієнтований підхід та активно комунікує з експортерами та імпортерами.

«…сьогодні ми маємо безпрецедентну в історії України спробу зробити нормальну європейську митну службу. І митниця, і податкова традиційно займали особливе місце в Україні, адже тут генерувались колосальні грошові потоки. А тому в політичних торгах (хто кого куди призначить) ці служби котувались дуже високо. Саме митниця та податкова були і є тими точками, де перетинаються різні економічні інтереси тисяч учасників зовнішньоекономічної діяльності – громадян та компаній. Тому для мене реформа митниці – це, перш за все, її – ДМСУ – свого роду «деполітизація» та перетворення на нормальну технічну інституцію…», – вважає голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, співголови Ради Коаліції РПР Ігор Бураковський

Серед останніх змін – інституційна реформа. У вересні 2020 року Кабінет Міністрів затвердив роботу Державної митної служби у форматі єдиної юридичної особи. Також було запущено тестування співробітників митниці на благонадійність. Ліквідовуються юридичні особи територіальних органів Державної податкової та Державної митної служб. Реорганізовують і Північну митниця Держмитслужби.

У рамках проєкту «Громадська оцінка роботи Північної митниці Держмитслужби у Чернігівській області» громадська організація «Асоціація регіональних ЗМІ» проводила дослідження щодо ефективності та прогресу реформ на митниці. Для цього соціологи провели глибинні інтерв’ю із суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності (далі скорочено – ЗЕД) у Чернігівській області, представниками митних органів, контролюючих органів, торгово-промислової палати та митними брокерами. Спілкування відбувалось на умовах анонімності, тому у статті наведені цитати без зазначення персональних даних.

«Виходячи із задекларованих реформою принципів, важливо вчасно отримати зворотній зв’язок від працівників митниці, суб’єктів ЗЕД та всіх учасників процесу реформи, що і заплановано у проєкті», – каже керівник проєкту Дмитро Гапоненко.

Єдине вікно

Найбільш помітна для бізнесу зміна – запровадження «єдиного вікна», принцип якого дуже простий: електронний обмін інформацією митниці з усіма причетними до митних процедур органами та службами.

Ще у 2016 році Міністерство фінансів та ДФС розробили програмне забезпечення, для взаємообміну даними між митницею, підприємствами і державними органами, які здійснювали ветеринарно-санітарний, санітарно-епідеміологічний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний контроль.

У 2018 році набрав чинності закон, що офіційно запровадив «єдине вікно» та спростив нетарифне регулювання для бізнесу, який займається зовнішньоекономічною діяльністю. Таким чином, до кінця 2018 року до 85 % всіх вантажів, які підлягали різним формам контролю під час перетину кордону, оформлювались за принципом «єдиного вікна».

«Єдине вікно» дозволило митниці отримувати в електронній формі 31 дозвільний документи від уповноважених державних органів.

Із очевидних переваг «єдиного вікна» не тільки фіксація результатів проведення державного контролю товарів, а й прикріплення і подальше поширення всіх супутніх дозвільних документів, виданих державними органами.

На думку деяких експертів, «єдине вікно» з самого початку потребувало більш комплексного підходу. Приміром, підприємці скаржились, що у перші місяці роботи сервісу час митного оформлення навіть зріс, некоректно працювала база даних, часто документи доводилось «доносити» у паперовій формі. Окрім того, система все одно потребувала від ЗЕДів завантаження сканкопій багатьох документів, електронну систему доводилось «підганяти» вручну.

Втім, практично всі опитані представники бізнесу відзначають, що «єдине вікно» це позитив.

Бізнес про «єдине вікно»

«Вже пішла система автоматизації, вона працює, начебто все нормально; тобто якщо прибрати людський фактор по максимуму, тоді нікому буде давати хабаря»

«Подобається електронне декларування. У нас відпала паперова тяганина, набагато рідше потрібно ходити на митницю. Це просто економія часу»

«…клієнт у першу чергу має розуміти, що, коли він завозить певний товар, він не знає, у скільки йому це обійдеться. …митниця розповідає, що ви робите електронний кабінет і зможете все прорахувати до копійки, але на даний час так не виходить»

«Станом на сьогодні механізм «Єдиного вікна» результативно працює, постійно вдосконалюється та дозволяє забезпечити: якісний контроль за виконанням підприємствами вимог законодавства; оперативний обмін інформацією між митницею, підприємствами та державними органами; протидію корупції – мінімізація offline-комунікацій під час здійснення контрольних процедур; спрощення здійснення зовнішньоекономічній діяльності», – акцентують у Північній митниці Держмитслужби.

Система автоматизованих економічних операторів

Наступна новація – система автоматизованих економічних операторів (скорочено – АЕО). На сьогодні програми АЕО реалізовані у 97 країнах світу. Ще 20 – їх впроваджують.

У листопаді 2019 року, набрав чинності Закон України № 141-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів», проте Уряд досі продовжує приймати підзаконні акти для того, щоб система працювала повноцінно.

АЕО – це підприємство, якому митниця дає дозвіл на спрощення митних процедур. В ідеалі, його може отримати підприємство-ЗЕД, митний представник, перевізник, експедитор, і, приміром, власник митного складу.

Автоматизований економічний оператор – це свого роду найвищий ступінь довіри митниці до підприємства.

Отримавши статус АЕО, підприємство отримує доступ до пільг і спрощень митних формальностей. При цьому, є кілька їх рівнів. Приміром, дозвіл на процедуру випуску товару за місцезнаходженням, процедура спрощеного декларування, самостійне накладення пломб спеціального типу та інші. Є критерії отримання статусу АЕО, які можуть стати проблемними для частини бізнесу, серед яких, «біла» економічна діяльність, надати доступ до первинних облікових документів і регістрів бухгалтерського та складського обліку для посадовців ДФС, вимога до працівників компанії інформувати ДФС та митницю про випадки порушення вимог податкового та митного законодавства.

Наразі Держмитслужба України опрацьовує перші заяви від суб’єктів щодо надання статусу АЕО. А 26 березня ц.р. Мінфін вручив перший сертифікат АЕО. Його отримала компанія ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», повідомляє пресслужба міністерства.

Втім, значна кількість суб’єктів ЗЕД на Чернігівщині або взагалі нічого не чули про систему АЕО, або не мають наміру його отримувати через невідповідність критеріїв і складність самої процедури.

Бізнес про АЕО

«Інформації достатньо, думаю. Якщо рухатись у практичну площину, тобто починати, тоді [митниця] випише критерії і будемо готувати пакет документів….»

«…спрощення, економія часу та людського ресурсу, якщо тобі треба було 3 брокери, то можна натомість взяти одного, який все це зробить…»

«Інформації точно бракує брокерам, бо в них немає діалогу з митницею такого, який був раніше. Якби для брокерів митниця проводила б навчання – була б інформація, а зараз вони не знають що і як»

Нова комп’ютеризована транзитна система

У листопаді 2020 Україна розпочала процес запровадження режиму спільного транзиту (далі – NCTS). Це технологія, в основі якої лежить європейська Конвенція про процедуру спільного транзиту. Вона є основою для переміщення товарів між 35 країнами: державами-членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), Туреччиною, Північною Македонією та Сербією.

Простіше кажучи, NCTS з’єднує митні служби в країнах-учасницях Конвенції, дозволяючи обмінюватися митними даними. Таким чином, митниці ЄС і України матимуть в системі один транзитний документ. Для бізнесу це означає меншу вартість митних процедур і менший час, необхідний для їх проходження.

Наразі режим NCTS працює у тестовому режимі на кількох митницях, у тому числі, й на Північній митниці. У самій Держмитслужбі очікують, що повноцінно режим запрацює не раніше, ніж через 2 місяці.

«За ці 2 місяці ми очікуємо прийняття нормативно-правових актів, необхідних для запуску повномасштабного пілотного проекту. За інформацією Міністерства фінансів зараз вони перебувають в процесі погодження із зацікавленими органами державної влади та громадського обговорення», – розповіла Аліна Брендак, національний координатор з питань спільного транзиту, керівник відділу розвитку міжнародної транзитної системи Департаменту розвитку митної справи та контролю діяльності Держмитслужби.

Надалі до NCTS буде підключено всі митниці на західному кордоні та найбільші внутрішні митниці.

Бізнес про NCTS

«Система ця, певно, для брокерів. І вона ще цей рік у експериментальному режимі… поки ще не знаю як користуватись і як це все працює»

«…якщо це буде стосуватися ціноутворення, то це – супер, якщо це знизить. але я не думаю, що там суттєво знизиться вартість у частині перевезення того ж самого, або розмитнення чи замитнення вантажу, тобто я думаю, що нас це не дуже торкнеться…»

«Переваги це фактично що всі будуть за одними зразками документів працювати з Європою. Тому наша митниця як би підлаштовується під правила гри європейців»

Загалом чернігівський бізнес позитивно сприймає впровадження нових електронних сервісів на митниці, однак для вказаних нововведень потрібен час на опанування всіма процедурними моментами і, що найголовніше, відкритий діалог між усіма учасниками процесу.

_______________________________

Матеріал підготовлено в рамках проєкту Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «АРЗМІ” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

2021 01 logo zagalne 1

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Громади,

Пін Ап: величезна кількість переваг для нових та лояльних гравців

В 2020 році шанувальники азартних ігор з України отримали хорошу новину — в нашій країні гральний бізнес став легальним. Офіційно працювати дозволили і звичайним ігровим закладам, і онлайн казино. До останніх належить відомий багатьом гебмлерам клуб Пін Ап. Цей ігровий…

Чернігів досі без пасажирських перевезень: в чому проблема

В Чернігові досі не працює громадський транспорт. Багато чернігівців поки вимушені ходити пішки, їздити на велосипедах та ловити попутні машини. Дехто бачить користь для здоров’я від піших та велосипедних подорожей. А от найтяжче людям похилого віку – великі відстані до…

Чернігівські громади отримали компенсацію різниці в тарифах

Меморандумом, укладеним між Урядом, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України та Асоціацією міст України, визначено, що однією з головних умов безперебійного проходження опалювального сезону 2021-2022 років є забезпечення відшкодування підприємствам теплопостачання заборгованості з різниці в тарифах. «Уряд виконує Меморандум щодо…

Чому на Чернігівщині йдуть до громадських рад та чи мають вони реальний вплив

Як працює громадськість під час жорстких карантинних обмежень? Як забезпечується комунікація громадськості, ЗМІ та влади? Як громадськість сприймає новації законодавства, які регулюють діяльності Громадських рад? Про це та багато іншого представники інститутів громадянського суспільства та журналісти говорили 27 серпня на…

Новий опалювальний сезон: жителі Чернігівщини будуть з теплом та гарячою водою

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», прийнятий Парламентом 14 липня. Асоціація міст України вітає підписання Президентом Закону, який допоможе подолати кризу комунальної теплоенергетики та сприятиме…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: