Новини

Як примножити власні гроші? Кілька підказок для ОТГ

Минулоріч на одного жителя ОТГ Чернігівщини витратили в середньому на тисячу гривень більше, ніж попереднього року. Мова йде про розрахунок власних надходжень до місцевої скарбниці на одного жителя громади.

Стрімкий розвиток об’єднаних територіальних громад тішить та надихає. Втім, варто зазначити, що гроші, які дала держава (такі собі «підйомні), більшість ОТГ вкинула у ремонти шкіл, садків та ФАПІв.

Головне ж завдання – знайти варіанти подальшого самостійного фінансово-економічного розвитку.

Кому і що вдається

Безумовно, у цьому питанні більше можливостей зазвичай у великих громадах. Серед таких на Чернігівщині досить яскраво вирізняється Корюківська міська (об’єднана) територіальна громада. За даними групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні за 2018 рік Корюківська ОТГ знаходиться на 8 місці (серед 87 громад) в загальноукраїнському рейтингу громад з чисельністю понад 15 тисяч жителів. Ця ОТГ є бездотаційною, навіть має незначний реверс, тобто трохи власних грошей передає до держбюджету, щоб їх направили менш успішним громадам.

Власні доходи міського бюджету на 1 жителя становлять 5,45 тисяч гривень. Корюківська ОТГ серйозно опікується підтримкою і розширенням інфраструктури. Показово, що минулоріч капітальні видатки на мешканця становили 1166 гривень. Це добрий сигнал як для місцевого бізнесу так і для потенційних інвесторів.

Ірина Кудрик

Директор Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Ірина Кудрик на Форумі «Інвестиції&Децентралізація» виокремила Кіптівську ОТГ: “Власне, у кожного є свої здобутки, але найбільше залучених зовнішніх ресурсів і інвестицій, мабуть, в Кіптівській громаді. Кілька міжнародних проектів реалізувалося саме в цій ОТГ“.

Два приклади з сучасної історії Кіптівської ОТГ

У Кіптівській ОТГ, в одній з перших в Україні, запрацював сучасний ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг.) Це стало можливим завдяки участі громади у пілотній фазі Програми «U-LEAD з Європою: Покращення якості місцевих послуг для населення» .

В установі майже чотири тисячі жителів можуть отримати близько сотні адмінпослуг, оплата за які надходить також до бюджету громади.

Модернізований ЦНАП створено за європейськими стандартами. Він доступний для людей з інвалідністю, у приміщенні обладнаний дитячий куточок.


Відкриття Кіптівського ЦНАПу (2017 рік)

Завдяки участі в іншому пілотному проекті – «Підтримка аграрного та сільського розвитку» (USAID) – громада отримала сучасну електронну базу єдиної документації із землеустрою, з урахуванням природоохоронних вимог і потреб громади, підвищення ефективності використання ресурсів та формування фонду земель комунальної власності.


Серед менших громад, де центром є село, вирізняється Вертіївська ОТГ.


Ігор Мороз

Звичайно, найбільші надходження від акцизного податку з АЗС, що знаходяться на території громади. Великий крок – можливість розпоряджатися власними землями“, – зазначає голова Вертіївської ОТГ Ігор Мороз. – “Однак, ми маємо на меті використовувати й інші шляхи поповнення власної скарбниці. Пробуємо власні сили в написані грантових заявок. Поки замало досвіду. Однак, є перші досягнення: ми серед шести громад області, які отримали підтримку Програми «U-LEAD з Європою у створені сучасного ЦНАПУ“.

Усвідомлюємо необхідність і в залучені інвесторів. Зокрема, минулоріч створене штучне озеро, як відпочинковий осередок. Тут розвиватимемо відповідну інфраструктуру. Відпочинковий туризм – може стати хорошою статтею доходу“, – резюмує Ігор Мороз.

До слова, в області минулоріч було організовано два масштабні регіональні форуми – «Інвестиції&Децентралізація» та Форум інвестицій та експорту. На зібраннях за участю представників профільних міністерств, Міжнародного трейд-клубу та потенційних інвесторів голови ОТГ шукали варіанти для розвитку своїх громад. Важливо, що теоретичні поради були доповнені наочним прикладом досягнень громад з рідного регіону та сусідніх областей.

Найпоширеніші помилки ОТГ у фінансово-економічній стратегії

Основний критерій, яким послуговувалися на Чернігівщині при створенні громад, — самодостатність. Усі утворені ОТГ визнані спроможними, про що свідчить виконання місцевих бюджетів. Адаптуватися до нових умов роботи держава допомогла: справно направляла необхідні кошти на захищені статті.

Втім, і за таких умов є очевидні лідери та аутсайдери. І причина не лише у масштабах громади чи її вже існуючих джерелах доходу.

До прикладу за підсумками виконання місцевих бюджетів минулого року, найбільша питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах ОТГ припадає на бюджет Плисківської ОТГ – 41,9%, найменша – на бюджет Гончарівської ОТГ – 11,9%.

Відтак, зробити висновок, яка з громад є успішнішою неважко.

Микола Силенко

Регіональний консультант з бюджетних питань в Асоціації міст України Микола Силенко виокремлює кілька основних причин, що гальмують розвиток громади.

1.Громада не працює над збалансуванням бюджету. Усі мають жити відповідно до доходів. Об’єднані громади тут не виняток. Треба збільшувати дохідну частину бюджету і працювати над мінімізацією податкових втрат. Якщо з цим важко (а так буває в перший рік діяльності) – варто здійснювати оптимізацію видатків, принаймні непріоритетних та неефективних.

2. Громада майже не має капітальних вкладень. Концентрація лише на поточних питаннях може дозволити ОТГ певний час бути «на плаву». Однак інфраструктура має властивість зношуватись. Тому громада, яка приділяє недостатню увагу капітальним вкладенням, ризикує з часом мати серйозні проблеми зі станом об’єктів бюджетної сфери, комунальної техніки, місцевих доріг тощо.

3. Відсутність окремого структурного підрозділу з питань економіки та інвестицій. Додаткові ресурси не приходять самі по собі. Цим хтось постійно має займатись. Інвентаризація комунального майна, підготовка проектних заявок на конкурси, презентація потенційних можливостей громади, програми підтримки малого бізнесу – це далеко неповний перелік того, чим щоденно має займатись відповідний структурний підрозділ.

4. «Закрита» ОТГ. Під цим терміном мається на увазі громада, яка не вибудувала прозору звітність, презентацію своїх можливостей і діалог із зацікавленими сторонами. Тут насамперед мова йде про інформативність сайту ОТГ, сторінки в соцмережах тощо. Така громада, як правило, не передбачає механізмів залучення мешканців до вирішення місцевих питань (бюджетний регламент, бюджет участі, громадські слухання з питань бюджету). Без публічності ОТГ і налагодження зворотнього зв’язку важко встановити високий рівень довіри до влади. Це означає, що місцевий бізнес і зовнішні інвестори не поспішатимуть вкладати свої кошти.


Децентралізація для регіонів – можливість не віддавати власні гроші, а потім чекати того, що «скапає з носа» від верхів. Однак, це ще й можливість випробувати себе на раціональність. Особливо це помітно в межах однієї області, де по суті «старт» в усіх з однієї лінії, а от переможцями будуть лише ті, хто правильно розподілить сили на увесь забіг.

Джерело: Наталія Іващенко, для спецпроекту з “Інтерньюз-Україна”, Час Чернігівський

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Громади, ЧЦРМС,

Як вдосконалити надання послуг первинної медичної допомоги в ОТГ

20 листопада у Чернігові за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” відбувся семінар на тему “Підвищення ефективності надання послуг первинної медичної допомоги в ОТГ”. Учасники – представники об’єднаних територіальних громад Чернігівської області. Навчання проводив Микола Стасюк, радник з муніципальних послуг Центру…

Яким буде Перспективний план Чернігівщини в розрізі створення спроможних ОТГ та переформатування районів?

Минулого тижня Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» провів публічний захід «Перспективний план Чернігівщини в розрізі створення спроможних ОТГ та переформатування районів». Децентралізація – це реформа, визнана експертами та аналітиками найуспішнішою в Україні. Для повномірної її реалізації…

Open space в Тупичівській ОТГ – why not?

Тупичівська об’єднана територіальна громада шукає свій ключ до успіху і експерти Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» допомагають їй в цьому пошуку. Представники місцевого самоврядування беруть участь у навчальних заходах та візитах Центру, звертаються за консультаціями та…

Як Іванівська громада реалізує цілі та завдання стратегії розвитку?

У квітні 2019 року Іванівська об’єднана територіальна громада затвердила документ стратегії розвитку на найближчі сім років. Чи вдається реалізовувати визначені завдання і які перешкоди виникають на шляху їх реалізації, дізнавався під час виїзної консультації Володимир Бойко, радник з регіонального розвитку…

Де і скільки витрачають на школи в Чернігівській області

Восени діти йдуть до школи, вчителі виходять з відпусток, навчальні заклади відкривають двері  відремонтованих класів. Експерти Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» проаналізували видатки на загальну середню освіту в Чернігівській області за 2018 рік. Для дослідження були…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: