Чернігівщина – перша у загальнодержавному рейтингу успішності. Хоча такого роду позитивні заголовки жителів регіону радують не часто – ця новина сенсації не спричинила. Чому ж?

Очевидно, через те, що мова йде про реформу децентралізації влади, у впровадженні якої Чернігівська область – піонер, лідер, і беззаперечний авторитет. Але ж не сама себе область реформує. Над цим працює ціла когорта цілком конкретних сподвижників – організацій, людей, громад Чернігівщини.

Детальніше: «Чернігівщина – перша у рейтингу регіонів щодо формування спроможних громад»

У Мінрегіоні факт лідерства Чернігівської області пояснюють, зокрема, затвердженням перспективного плану формування територій громад регіону, який покриває майже 100% його території.

«Підготовка і схвалення перспективного плану – це завдання із «зірочкою», оскільки потребує консенсусу усіх зацікавлених сторін. Чернігівщина з цим справилися (…) Чекаємо таких же хороших новин і з інших регіонів», – перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Утім, як і зазвичай, знаходяться й ті, для кого не буває зайвою жодна нагода попіаритися – підтягнути поближче на себе «лаврову ковдру переможця». Усі ж решта – ті, чиїми головами, ногами і всім рештою будується майбутнє Чернігівщини, про себе, здебільшого, мовчать. Тому про них, хоча б про декого, згадаємо окремо:

Ярослав Жиденко, Микола Силенко (листопад 2015р.)

Починав децентралізацію три роки тому «Офіс реформ при Асоціації міст України». Офіс був створений 1 травня 2015 року, очолював цю «піонерську» організацію Ярослав Жиденко. Тоді в офісі реформ працювал четверо експертів, із яких донині працює лише один – Микола Силенко.

«Створення Офісів реформ – це була ідея Мінрегіону спільно з Асоціацією міст України. По факту Офіс реформ не був окремою структурою, а, скоріше, групою експертів у тій чи іншій сфері», – розповідає Ярослав Жиденко.

На його думку, в цьому була їх перевага, оскільки напряму Офіси реформ не залежали від якоїсь однієї структури.

«На той час головою Чернігівської ОДА призначили Валерія Куліча, і я, як його помічник, поїхав із ним у Чернігів, щоб підтримати на перших кроках. І буквально в перші дні мені повідомили, щ є лист із Мінрегіону про створення Офісів реформ. Інформації про реформу тоді було небагато та й охочих нею займатися, наскільки я пам’ятаю, не було», – згадує Ярослав Жиденко, додаючи, що на перших кроках Офіси реформ підтримували тільки Чернігівська ОДА, обласна рада і Асоціація міст України.

Ярослав Жиденко, сел. Козелець (серпень 2015р.)

За словами Ярослава Жиденка, перші місяці роботи проходили «на колесах» – їздили в громади мало не щодня, пояснювали суть реформи, її переваги, розвінчувати міфи про закриття шкіл, лікарень та, навіть… церков. «Багато хто, – згадує він, – не вірив в успіх реформи. Були й такі, які намагалися переконувати місцеві ради не об’єднуватися».

«Перші місяці роботи офіс виконував два основні завдання. Це, по-перше, роз’яснювальна робота на місцях – у районах і містах. І, по-друге – це напрацювання пропозицій до перспективного плану. Перший перспективний план напрацьовував саме Офіс реформ перед голосуванням на сесії обласної ради», – згадує Микола Силенко, додаючи, що він разом із Жиденком захищав перший перспективний план у Мінрегіоні.

Тоді, на першому етапі реформи, працівники Офісу реформ переконали об’єднуватися перші п’ять громад: із центрами у Кіптях, Парафіївці, Десні, Вертіївці і Макіївці.

Спогад: «Реформа з об’єднання громад на Чернігівщині: перші кроки», – прес-реліз ОДА від 27 липня 2015 року

Після того, як перші створені громади побачили і «відчули» збільшення власних можливостей – отримали нові бюджетні надходження і державні субвенції – охочих об’єднатися стало значно більше.

«Як тільки з’явилися відповідні закони, ми почали роботу зі створення ОТГ. Втім були представники з місцевої райадміністрації, які агітували проти. Ми могли б попасти в число перших 5-и громад, які об’єдналися першими. Допомагав Офіс реформ, їздили селами, говорили з громадами та долучалися зі слуханнями. На перших порах було дуже багато таких проблем, які тоді ніхто не знав, як вирішувати», – розповідає голова Городнянської об’єднаної територіальної громади, а в 2015 році Городнянський міський голова, Андрій Богдан.

Але переконувати об’єднуватися доводилося знову і знову. В той час ще не припинилися політичні спекуляції довкола теми. На загальнодержавному рівні досі «дискутували», піддаючи сумніву доцільність децентралізації влади взагалі, а на місцях опір змінам чинили ті, хто боявся втратити посади і повноваження – голови сільрад, які не могли претендувати на роль центру нової громади, а подекуди й місцеві чиновники.

Проте прибувало також і в «прогресивному полку». До процесу почали активно підключалися як окремі симпатики-лідери суспільної думки, так і цілі організації – з Центру підвищення кваліфікації працівників органів державної влади й місцевого самоврядування та Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, зокрема.

«Перша серія навчально-ознайомчих семінарів у Центрі стартувала вже після ухвалення закону України «Про довбровільне об`єднання теритоіральних громад». Втім ще до підписання його Президентом України урядова методика створення ОТГ також існувала у вигляді проекту, до якого постійно вносилилися уточненння. Але ми вирішили не чекати, аби не втрачати часу на старті. До цього спонукала й обласна рада»,– згадує Володимир Бойко, директор Центру підвищення кваліфікації.

«Дуже допомогла безпосередня участь Юрія Вдовенка як фахівця, залученого до реформи місцевого самоврядування на загальнонаціональму рівні. Втім реакція на перших зустрічах виявилася доволі стримана – як висловився один із учасників: «Що ви нам про реформи розповідаєте? У нас під час війни навіть німців не було!».

Спогад: «Олишівській громаді бути – селяни домовилися з головою ОДА», – прес-реліз ОДА від 27 грудня 2016 року

Згодом, влітку 2017 року, завдяки програмі «U-LEAD» запрацював Центр розвитку місцевого самоврядування. Його працівники також виїжджали в громади, переконуючи депутатів і простих жителів громад у перевагах децентралізації.

Відкриття офісу ЦСРМС у Чернігові (серпень 2017р.)

Більше того, завдяки роботі цих організацій, службовці виконавчих органів новостворених громад отримали можливість системно здобувати необхідні їм фахові знання. Спеціальзовані навчальні програми з фінансів, менеджменту, права та інших галузей, семінари, тренінги і обмін досвідом стали доступними дійсно широкому колу бажаючих. Там само, представники громад навчаються й нових інструментів для розвитку територій, знаходять партнерів та інвесторів серед колег, недержавних організацій та установ України і світу.

Активність громад зростає очевидно, втілюється все більше безпрецедентних проектів, коло партнерів громад Чернігівщини – розширюється.

Таким чином, до середини 2017 року в Чернігівській області було утворено вже 28 ОТГ. Громади Чернігівщини почали переймати повноваження та відповідальність впевнено і без остраху.  Зокрема, переходячи на прямі відносини з Державним бюджетом.

«Серед своїх здобутків Валерій Куліч називає успішну реалізацію реформи децентралізації та зміни в адмінустрою області: «Я рахую за досягнення те, що наша область на сьогоднішній день є лідером на шляху децентралізації…», – сюжет телеканалу «Дитинець»

«Чому Куліч написав заяву на звільнення? І хто сяде в крісло голови Чернігівської області?» – серпень 2018 р.

Нині ж в області діють уже 39 ОТГ, дві з яких – громади, утворені шляхом приєднання до міст обласного значення Новгорода-Сіверського і Ніжина. У грудні відбудуться вибори ще у п’яти новостворених громадах, у двох громадах – додаткові вибори.

Об’єднані громади є вже у кожному адміністративному районі області. Площа діючих ОТГ складає вже більше половини території області, майже 50% жителів Чернігівщини – жителі нових об’єднаних територіальних громад. І далі буде.

Джерело: Громади Чернігівщини