Новини

В ручному режимі: “зарубані” перспективи Комарівської ОТГ

Одне з найбільших і найвідоміших сіл Борзнянщини, яке свого часу було адміністративним центром повіту та району – Комарівка – вже більше, ніж півтора року перебуває в статусі центру однойменної ОТГ. Прогнози та перспективи на старті громади були доволі обнадійливі. Головна цінність тут, як і в більшості ОТГ Чернігівщини, – земля. Саме орендна плата за користування землею дає найбільший дохід в бюджет Комарівки. А бюджет, як виявилось, увесь цей час розподіляється в ручному режимі. Куди і як витрачаються гроші громади?

Розподіл фінансування відбувається вручну

Комарівка – одне з найбільших та найвідоміших сіл Борзнянщини. Свого часу вона була адміністративним центром повіту та району. 30 квітня 2017 року розпочався новий історичний виток Комарівки як центру об’єднаної територіальної громади, до якої, окрім самої Комарівки, увійшли ще й такі села як Сидорівка, Прохори, Красносілське, Смоляж, Берестовець, Іллінці, Ховми та хутори Запоріжжя, Ворона, Шевченко та Линівка.

Відповідно до законодавства, вслід за виборами в ОТГ мали відбутися і вибори до старостатів, однак вони не відбулися. Керівництво громади пояснює це банальною відсутністю коштів на їх проведення, утім, деякі депутати громади називають іншу причину, вказуючи на усну домовленість між головою Комарівської ОТГ та сільськими головами – як вдячність за підтримку. Зрозуміло, що подібні закиди – це лише припущення або ж наслідок політичного протистояння, відтак треба опиратися на доконані факти. Одним із таких є витратна частина бюджету ОТГ.

Так, у 2018 році Комарівська громада витратила близько 35 мільйонів гривень, з них на захищені статті витрат пішло близько 21 мільйона бюджетних коштів. Яким же чином витрачалися решта 14 мільйонів гривень?


Микола Шкарупа

«Всі 14 мільйонів гривень витрачалися у ручному режимі, – каже член бюджетної комісії та депутат Комарівської сільської ради Микола Шкарупа. – Це, якщо вірити інформації головного бухгалтера, в чому є великі сумніви, адже під час засідання бюджетної комісії вона спочатку озвучила суму захищених видатків 15,6 мільйона, а через дві години сказала, що помилилась і озвучили вже суму в 21 мільйон гривень».

З наведених вище цифр випливає наступний факт: бюджет громади є далеким від дефіцитного і для затвердження на бюджетній сесії його подають як збалансований, хоча завжди спостерігається його перевиконання.

«Невже бухгалтерія не знає, що буде перевиконання плану? – дивується Микола Шкарупа. – Звичайно, знає, тому розподіл фінансування відбувається в ручному режимі – для керівництва громади це дуже зручно. Мільйонів 5-7 бухгалтерія банально ховає з розрахунком того, що буде перевиконання. І це перевиконання вони розподіляють вручну».

Перш за все чиновники подбали про власне благополуччя. Так, згідно зі штатним розписом, в апараті сільської ради передбачено 53 працівники, реально ж працює 34. Виходить, що деякі посади не зайняті, одначе гроші в бюджеті закладають не на 34, а на 53 штатні одиниці, відтак, залишки фінансування йдуть на преміювання апарату сільради.

Власне, Комарівська сільська рада – це неприбуткова організація, але ж наявні фінанси треба якось освоювати. Для цього тут вигадали нехитру і законну схему – соціально-правові угоди. Варто зауважити, що у Комарівській ОТГ і лампочку не вкрутять без такої угоди, їх тут штампують цілими пачками: на прибиральницю, на електрика, на вивезення сміття, розчистку снігу і так далі. Саме соціально-правові угоди дають можливість керівництву громади управляти коштами в ручному режимі. А найголовніше те, що фінанси осідають за межами сільради.

Поховані комунальні перспективи

Віталій Дудка

Яким же чином можна прибрати ручний розподіл та залишити фінанси в межах бюджету? Дуже просто – утворивши багатопрофільне комунальне підприємство. З відповідною ініціативою і готовою програмою з початку утворення громади виступив депутат Комарівської сільської ради Віталій Дудка.

«Сенс створення комунального підприємства полягає перш за все в тому, що у нас немає жодної статті, де громада заробляє гроші, ми тільки витрачаємо. А заробляємо переважно на землі та лісі, – обґрунтовує власну ініціативу Віталій Михайлович. – Якщо ми створимо декілька робочих місць і отримаємо хоча б мінімальний прибуток, то вже виграємо в тому, що люди матимуть роботу, отримуватимуть зарплати і в майбутньому – пенсії».

Плани на комунальне підприємство – на перший погляд амбітні, але реалістичні. Так, воно мало б перебрати на себе більшість робіт, які до цього часу виконують окремі фізичні особи, ФОПи чи фірми та вийти на непоганий прибуток. Комунальне підприємство мало б зайнятися очищенням вулиць від снігу, їх підсипкою та грейдуванням, випилюванням аварійних та фаутних дерев і чагарників, озелененням населених пунктів, обкошуванням узбіч доріг. Окрім того, передбачалося надання низки послуг для місцевого населення, як-то: безкоштовні перевезення пільгових категорій громадян та школярів, надання ритуальних послуг, перевезення населення до поминальних закладів, надання автотранспорту для перевезення небіжчиків, в майбутньому, можливо, і з використанням кріотехнічного обладнання, копання могил, виготовлення трун, виготовлення та установка надгробників, організація поминальних обідів на базі комунального кафетерію, створення міні-пекарні, асенізаційні послуги, організація штучного запліднення тварин (або міні-ферма), збір та вивезення твердих побутових відходів, оранка городів.

Основний заробіток, за словами Віталія Дудки, комунальне підприємство мало б отримувати від, власне, ведення комерційної діяльності. Серед комерційних послуг: переробка деревини та виготовлення пиломатеріалів для власних потреб і реалізації, тари та піддонів, паливних пелетів (гранул), брикетів, дров, трісок для опалення бюджетних установ громади. Планувалося і створення комунального ринку, потужного городнього та тепличного господарств, розведення каліфорнійських хробаків і виробництво гумусу, виготовлення та реалізація торфоґрунтових сумішей, брикетів для розсади, заготівля сіна, тюкування і його продаж, випічка хліба, розведення риби та перепілок.

Як бачимо, спектр діяльності – широкий. Виникає логічне запитання: де на все це взяти гроші і чи на часі створення комунального підприємства?

Юрій Кантур

На переконання Комарівського сільського голови Юрія Кантура, у громади немає можливості забезпечити комунальне підприємство всім необхідним.

«Комунальне підприємство – це просто збільшення плати за виконані роботи, оскільки треба буде платити зарплату керівнику і бухгалтеру», – каже Юрій Іванович.

Натомість Віталій Дудка категорично не згоден з головою.

«Згідно з планом та розрахунками я не повинен був взяти жодної копійки з бюджету, – каже він. – За час підготовки до втілення ідеї я встиг побувати у двох нардепів із різних політичних сил, показав їм свій план і отримав гарантії виділення під конкретні проекти по півтора і більше мільйона гривень на розвиток комунального підприємства. Крім того, мені готові віддати колишнє приміщення «Укрсільгосптехніки» – криті будівлі на тисячі квадратних метрів з гаражами, діючою пилорамою, підведеною електроенергією, метало-ріжучими верстатами, з 6-ма гектарами території. І все це давали мені під мою відповідальність всього за одну гривню оренди на рік».

На думку депутатів, з утворенням комунального підприємства всі договори підрядів і більшість тендерів автоматично перейшли б у сферу його виконання, дали б змогу заробити та значно зекономити бюджетні кошти, залишивши їх у межах громади. У такому випадку виконавча влада втрачає прямі важелі впливу. Доказом того є питання голосування за створення такого підприємства. На сесії Комарівської сільської ради таки ухвалили відповідне рішення, але як тільки керівництво виконкому з’ясувало, що воно не буде мати прямих стосунків до розподілу бюджетних коштів, то відповідну ініціативу «зарубали».

Гроші на дорозі

В темі тендерів та прямих договорів вимальовується досить темна картина, і пояснення керівника громади є доволі таки дивними, і навіть, як він сам визнає, «некомпетентними».

До прикладу, влітку 2018 року з бюджету ОТГ виділили близько 600 тисяч гривень на дороги. Передбачалося насипати ґрунтово-щебневою сумішшю нові дороги в трьох населених пунктах. Для того, щоб уникнути проведення тендерних процедур, роботи розбили на три частини – по 199 тисяч гривень кожна. У цьому немає нічого незаконного, адже законодавством дозволено проводити роботи без оголошення тендерів, якщо сума цих робіт не перевищує 200 тисяч гривень. Одразу ж з’явився і виконавець з Борзни, котрий зголосився прокласти за ці кошти по 500 метрів дороги в трьох селах, всього – півтора кілометра шляхів. Щебінь, до речі, надавала сільська рада, його забрали з будівельних майданчиків колишніх ферм. Відтак підприємець отримував гроші просто за проведення роботи. Коли ж депутати випадково дізналися про обсяги робіт і кошти на їх проведення, то почали шукати підрядника, який зголосився б зробити для села більше роботи за меншу суму. І така людина знайшлась. Підприємець запропонував провести за ці гроші утричі більший обсяг робіт: замість 500 метрів прокласти на кожній ділянці 2 кілометри шляху.

«Ми поставили голову перед фактом, і коли це все було озвучено на люди, то йому не було куди діватись, – каже Микола Шкарупа. – Після цього перший виконавець погодився зробити дорогу на тих самих умовах».

Відтак, за 600 тисяч бюджетних коштів у трьох селах громади проклали 6 кілометрів шляху замість півтора кілометра, як планувалося.

«Виходить, що тільки на одній ділянці хотіли вкрасти 120 тисяч гривень, а їх три, – обурюються депутати. – Якщо це не була схема і якщо перший виконавець не хотів «нагріти» громаду, то навіщо було продовжувати з ним роботу?».

«Коли з’явився підприємець із Борзни, то це було реально правильно, оскільки із чотирьох претендентів найнижчу ціну давав саме він, – виправдовується Комарівський сільський голова Юрій Кантур. – Згодом Руслан Іванович (перший претендент, – Авт.) вийшов на ту саму цифру, що і Степан Башоєвич (другий підприємець, – Авт). Спасибі йому за це! Але на момент оголошення робіт він не відгукнувся».

Щоправда, звідки ще одному підприємцю було знати про проведення дорожніх робіт, якщо на майданчик «Прозоро» цю інформацію не виставляли – Юрій Іванович пояснити не зміг.

Виходить так, що замість того, щоб відмовитись від послуг майже втричі дорожчого підрядника, який згодом чомусь пристав на пропозицію конкурента, його не позбавляють підряду, а навпаки дають можливість заробити, дозволивши прокласти дороги у Комарівці та Прохорах.

Подібна ситуація склалася цьогоріч із закупівлею торфобрикетів. Сума немала – понад 440 тисяч гривень. Тендер двічі вигравав підприємець із Чернігова, але у тендерній комісії знаходили різні причини – або скасувати тендер, або ж відмінити його результати. Зрештою, дивним чином на сайті «Прозоро» випливає ім’я переможця – ним став приватний підприємець із Прилук Прикін Віктор Михайлович, який взагалі не брав участі в тендерних процедурах.

«Ці питання не до мене, я не є членом тендерного комітету, – і тут знаходить пояснення сільський голова Юрій Кантур. – Якщо це задокументовано і тут є ознаки кримінального злочину, учасник тендеру має право звернутися до відповідних органів. А ми будемо надавати пояснення».

Мільйон – на «дах, що протікав»!

Утім, головні кошти освоюють не на дорогах і торфобрикеті, а на масштабних ремонтах об’єктів соціальної інфраструктури. У Комарівці це будинок культури, потребу в ремонті якого мало хто розуміє, а особливо даху будівлі, який перебував у задовільному стані і експертиза якого, як виявилось, не проводилася взагалі.

Тендер на капітальний ремонт будинку культури проводили у кілька етапів, починаючи з літа 2018 року. Дотягнули до осені, аж доки, як стверджує депутат Микола Шкарупа, не виграла потрібна фірма.

«Потрібна фірма не виграє – тендер «рубають», – каже він. – Чого за весь час тільки не було, навіть світло зникало».

Як видно з результатів тендеру, підряд виграло приватне виробничо-комерційне підприємство «Будсервіс», сума – 1 мільйон 349 тисяч гривень. Найближчим конкурентом фірми був борзнянський підприємець ФОП Христич Олексій Олексійович, прізвище якого фігурувало в позаминулорічному скандалі з реконструкцією шкільної котельні у Прохорах. Тоді на початку каденції Комарівські депутати виділили додаткові 200 тисяч гривень з бюджету громади на завершення реконструкції котельні. Однак, так і не отримали пояснень від підприємця, куди були витрачені гроші. Загалом на ці цілі витрачено близько одного мільйона гривень – 800 тисяч з державної субвенції, 200 тисяч – з бюджету громади. Як стверджують депутати, ніякої реконструкції не було – котельню просто обшили металопрофілем і закупили за завищеною ціною котел.

Повертаючись до теми реконструкції будинку культури в Комарівці, зауважимо, що більша частина коштів пішла на реконструкцію даху.

Потребу в такій заміні Юрій Кантур пояснює просто: «дах протікав».

Натомість зізнається, висновку експертизи немає, жодної комісії з дослідження стану покрівлі не проводилось. Виникає логічне запитання: на підставі чого ремонтують дах? Чи не краще було закупити за мільйон гривень техніку для комунального підприємства, яке так і не утворилося?

Нестиковки в тендерах і корупційні механізми, в яких частина депутатського корпусу підозрює керівництво виконкому сільради, її керівник Юрій Кантур пояснює своєю необізнаністю.

«За півтора року роботи на посаді голови я всього абсолютно ще, на жаль, не вивчив», – виправдовується очільник Комарівської ОТГ.

У свою чергу, хочеться сподіватись на те, що Юрій Іванович як керівник громади, якому люди довірили її кермо, у найближчій перспективі більш прискіпливо підходитиме до виконання власних обов’язків і підбору кадрів, а правоохоронні структури перевірять вищенаведені факти на предмет законності, особливо в частині проведення тендерів.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора, портал “Земля і воля”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Комарівська,

Комарівська ОТГ: як отримати гроші від держави за бджіл

Цього року власники бджолосімей можуть отримати дотації. На неї можуть розраховувати як фізичні особи, так і суб’єкти господарювання. Для цього до 10 жовтня 2021 року для отримання дотації потрібно подати до відділу комунального майна та інвестицій, земельних ресурсів та містобудування…

У Комарівській ОТГ упорядковують стадіон

Сільський стадіоні в селі Комарівка приводять до ладу. Цього тижня футбольне поле покоткували, так само як і волейбольний та міні-футбольний майданчики. Ці роботи провели завдяки фінансовій підтримці депутата Чернігівської обласної ради Валерія Колоші. Наразі стадіон готовий для проведення футбольних матчів….

У Комарівській ОТГ створили об’єднання пасічників

Цього тижня у Комарівській громаді відбулась  семінар-нарада з питань бджільництва під керівництвом сільського голови  Віктора  Бондаренка. В заході взяли участь представники  Борзнянського районного управління головного управління  Держпродспоживслужби в Чернігівській області  та  бджолярі Комарівської ТГ.  Серед питань, що були розглянуті в…

Борзнянську районну лікарню співфінансуватимуть чотири громади

Територіальні громади колишнього Борзнянського району братимуть участь у спільному фінансуванні центральної районної лікарні. Відповідні рішення прийняли депутати Борзнянської, Височанської, Комарівської та Плисківської об’єднаних територіальних громад. Таким чином вони долучаться коштами своїх бюджетів до співфінансування видатків на утримання КНП «Борзнянська ЦРЛ»….

В ручному режимі: “зарубані” перспективи Комарівської ОТГ

Одне з найбільших і найвідоміших сіл Борзнянщини, яке свого часу було адміністративним центром повіту та району – Комарівка – вже більше, ніж півтора року перебуває в статусі центру однойменної ОТГ. Прогнози та перспективи на старті громади були доволі обнадійливі. Головна…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: