Про реформу


Про необхідність децентралізації говорять із самого початку здобуття Україною незалежності. Втім, для абсолютної більшості політиків це було лише однією з передвиборчих обіцянок. І яку, звісно, ніхто і не планував виконувати.

Звучала обіцянка децентралізації і у виступах політиків зі сцени Майдану. І хто знає, чи збирались вони насправді децентралізувати владу, якби не величезне суспільне очікування змін та реформ, якби не колосальні вимоги українців до тих, хто прийшов до влади після кривавих подій лютого 2014 року – цілком ймовірно, що реформа залишилась би на рівні політичних гасел.

Вже на початку березня 2014 року, на одному з перших засідань Кабміну Арсеній Яценюк оголосив про початок реформи децентралізації влади. Він доручив у найкоротший термін підготувати пропозиції зі зміни законодавства для цієї реформи. Також Уряд публічно заявив про готовність співпрацювати з європейськими партнерами для пошуку ефективної моделі влади.

До речі, до реформи українців постійно підштовхували й іноземні партнери.

«Децентралізація зміцнить українську демократію та завершить процес побудови нової країни, який почався на Майдані», – заявляв у квітні 2015 року Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні пан Джеффрі Пайєтт.

Вже 1 квітня Кабмін затвердив напрацьовану Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.

Вперше запропоновано на рівень громади передати питання економічного розвитку, місцеву інфраструктуру, забудову територій, благоустрій та соціальний захист, дошкільну та середню освіту. Також заплановано розробити законодавчу базу для можливого об’єднання громад та перспективного адміністративно-територіального устрою. Далі – уніфікувати і стандартизувати публічні послуги, що надаються населенню в громадах.

Довідково. Станом на 2014 рік в Україні налічувалось 11,5 тисячі суб’єктів місцевого самоврядування — сільських, селищних і міських рад. З них понад 10 тисяч — це сільради. У більш як 6 тисячах громад чисельність жителів становить менш як 3 тис. осіб, з них у 4809 громадах – менш як 1 тис. осіб, а у 1129 громадах – менш як 500 осіб, у більшості з них не утворено виконавчі органи відповідних сільських рад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства тощо. Органи місцевого самоврядування таких громад практично не можуть здійснювати надані їм законом повноваження. Адміністративно-територіальний устрій Чернігівщини напередодні об’єднання.

Хронологія децентралізації на Чернігівщині:

  • 28 березня 2014 року Чернігівської обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо запровадження в Чернігівській області пілотного проекту з реформування місцевого самоврядування.
  • З травня 2015 року в області діє Офіс реформ – спільний проект Асоціації міст України та Мінрегіонбуду. Їх першочерговим завданням було роз’яснити громадам перспективи об’єднання.
  • 19 червня на сесії обласної ради прийнято Перспективний план формування територій громад Чернігівської області. Він передбачав створення в області 81 громади, з них три – міста обласного значення: Чернігів, Ніжин, Прилуки.
  • 12 серпня 2015 року Кабмін затвердив Перспективний план формування територій області. Уряд погодив лише 45 громад, які, на думку КМУ, є спроможними.
  • Після проходження необхідних процедур і отримання експертного висновку від Чернігівської ОДА на осінь 2015 року фактично завершили процес об’єднання 5 об’єднаних територіальних громад (ОТГ): Кіптівська та Деснянська у Козелецькому районі, Вертіївська у Ніжинському, Парафіївська у Ічнянському та Макіївська у Носівському районах. Вже 26 жовтня 2015 року у всіх 5 громадах обирали голів об’єднаних громад і депутатів місцевих рад.
  • У 2016 році відбулися вибори у Гончарівській, Мринській, Лосинівській, Остерській, Батуринський, Іванівській, Михайло-Коцюбинській, Сновській, Носівській, Корюківській та Коропській ОТГ.
  • У 2017 році – перші вибори у Комарівській, Менській, Козелецькій, Новобасанській, Бобровицькій, Плисківській, Тупичівській, Ічнянській, Куликівській, Холминській, Малодівицькій, Любецькій, Семенівській, Сосницькій,  Срібнянській, Талалаївській, Олишівській, Височанській, Варвинській, Линовицькій, Городнянській ОТГ.
  • 17 жовтня 2018 року Уряд вніс зміни до перспективного плану формування територій громад Чернігівської області. Тепер він покриває 100% території регіону.
  • У 2019 році – перші вибори у Киїнській, Новобілоуській, Борзнянській, Озерянській, Хмільницькій ОТГ.
  • 13 травня 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив остаточний варіант Перспективного плану формування територій громад Чернігівської області.
  • Всього в області 57 об’єднаних громад.

Документи: