Близько тижня тому в Кіптівській об’єднаній територіальній громаді було презентовано пілотний в Україні проект, який передбачає створення публічної земельної карти. Наскільки це важливо для нашої країни розкажуть експерти.

— Сьогодні, на жаль, серед гілок виконавчої влади розвитком сільських територій ніхто не займається. Є лише сектор розвитку сільських територій регіонального розвитку, але в ньому немає жодної людини. До анексії Криму та частини східних територій у сільській місцевості жило 30% населення, а сьогодні, за нашими оцінками, їх уже близько 36%.
Плюс усе менше й менше проектів стосується землі, бо ніхто не працює безпосередньо з громадами. Проект у Кіптях – це величезний крок у перед, — підкреслив Перший заступник керівника виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко.

З одного боку, це маленькі «містечкові» проблеми, але якщо зібрати всі земельні питання в масштабах усієї країни, то стає вже не лише сумно, а і страшно.

Кіптівський проект дуже доречний, єдиний мінус — цим українці мали почати займатися ще на початку своєї незалежності. З іншого боку, добре, що законодавець хоча б на 26-му році незалежності взявся за розум.

— З погляду економічної децентралізації, те, що зараз відбувається в Кіптях — це прогрес. Як аграрник, можу сказати, що проблем з інвентаризацією земель під час розпаювання виникає дуже багато. У громадах є й безхозні землі, з якими теж потрібно щось робити, — підкреслив народний депутат України, член комітету з аграрної політики Валерій Давиденко.

Він також наголосив на тому, що нині в парламенті зареєстровані законопроекти, які, за його словами, полегшать життя людей на селі Зокрема, мова про:

• Законопроект № 4355 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель»;
• Законопроект № 4390 «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо розширення видів містобудівної документації на місцевому рівні)»;
• Законопроект № 4386 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за надання адміністративних послуг до бюджетів об’єднаних територіальних громад»;
• Законопроект № 0906 «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин».

Ще один експерт, директор департаменту забезпечення та розвитку підприємництва на селі Андрій Стефанович, підкреслює, що в Кіптях взялися за правильне діло, але ще треба ретельно слідкувати за реалізацією проекту.

— У Кіптях взялися за головне — землю. Наступний крок — вивчення потенціалу родючості землі, прив’язки до інших географічних моментів, нам треба буде знати демографію, географію та ще 75 базових електронних шарів, які створять керовану модель управління громади. Утім, створити базу — це один крок, треба ще ж наповнювати її хоча б раз на тиждень, знайти людей, які змогли б виконувати цю роботу, — підкреслив він.

Якщо в громаді й вдасться все організувати на 100%, то залишиться ще одне питання — земля на межі з іншими громадами. Вирішити ці проблеми зможе лише електронний кадастр для області, а згодом і всієї країни. Тож лишається лише сподіватися, що країна знайде ресурс для реалізації цього задуму.

Більше: Кіптівська громада знову в дамках: тепер там запроваджують електронне управління землями

Джерело: Час Чернігівський