7 років, як створено комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Ялівщина», і 7 років, як точаться дискусії навколо визначення меж парку. Чому ж досі Ялівщина не стала центром розвитку туризму в місті, а унікальні ландшафти, рідкісні рослини під загрозою зникнення – давайте розбиратися.

Як і навіщо створений КЗ «РЛП «Ялівщина»

Парк,за наполяганням громадськості, створено рішенням Чернігівської обласної ради від 28 березня 2014 року. У цьому ж рішенні зазначено: «Створити регіональний парк «Ялівщина» площею 168,7 га за рахунок земель запасу комунальної власності без їх вилучення». Тобто, земля, на якій знаходиться РЛП, залишилася б у власності міста. А вже у червні цього ж року створено й комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Ялівщина». Основна мета діяльності КЗ – захист унікальністю ландшафту, флори та фауни.

У свою чергу обласна адміністрація зобов’язалася розробити проєкт організації території РЛП «Ялівщина», тобто встановити межі і зробити зонування території. Відомо, що такий проєкт розроблено, погоджено з Мінекології та громадськістю, але документація майже на рік “зависла” в управліннях міської ради.

Відсутність затвердженого проєкту організації території Ялівщини гальмує розвиток цієї території та зменшує туристичний потенціал Чернігова.

«Загалом, окрім певних бюрократичних незручностей, факт того, що комунальний заклад у підпорядкуванні області, а земля під парком – міста, доволі непогано. Адже для здійснення природоохоронних заходів є можливість залучати кошти як з обласного бюджету, так і з міського бюджетів», – зауважує депутат Чернігівської міської ради від «Слуги Народу» Максим Черненок.

Зберегти, врахувати інтереси та заробити – можливо

Частина чернігівців, здебільшого люди поважного віку, вважають Ялівщину недоторканною. Однак,враховуючи занедбаність значної території парку та масове всихання дерев, такий підхід може бути руйнівним для самого парку, бо не залишає шансу на розвиток.

Інша частина мешканців міста, переважно молодь, не проти, аби в місці постійних прогулянок облаштували відповідну інфраструктуру. Звісно, з урахуванням природозахисного аспекту. То як бути?

«Першочергово необхідно затвердити межі РЛП Ялівщина. По-друге, зробити зонування парку, виділивши найбільш охоронювану заповідну зону, де потрібно мінімізувати перебування людей; зону регульованої рекреації, де дозволено короткочасний відпочинок і оздоровлення населення (туристичні маршрути, екологічні стежки); зону стаціонарної рекреацї, що призначена для розміщення об’єктів обслуговування відвідувачів парку (наприклад човнева станція, контактний зоопарк, заклади громадського харчування тощо) та господарську зону, в межах якої проводиться господарська діяльність спрямована на стійкий розвиток регіону (територія водозабору, гідротехнічних споруд, магістральна вулиця тощо). По-третє, необхідно в обласному і міському бюджетах передбачити фінансування конкретних природоохоронних заходів на території Ялівщини (наприклад, відновлення пошкоджених зелених насаджень, очищення берегів і русла річки Стрижень)» – переконаний Максим Черненок і додає «Фактично зонування Ялівщини вже давно відбулося.

До прикладу «королівська» гірка – як локація зимових розваг на природі, набережна – зона прогулянок, що давно чекає впорядкування». Затвердження меж парку, зонінг його території та фінансування першочергових природоохоронних заходів з обласної та міської скарбниці, створять умови для залучення приватного капіталу до розбудови парку. Як результат: збільшення туристичного потоку до нашого міста та створення нових робочих місць. Адже у регіональних ландшафтних парків є дві цілі: збереження у природному стані природних комплексів і об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Promoted