Більше коштів і більше повноважень: під таким девізом останні роки в Україні крокує реформа децентралізації. Втім за однакових повноважень окремі громади в межах однієї області можуть бути більш успішними. І ключ до цього не тільки в наявності працюючих промислових підприємств та відповідних відрахувань до місцевих бюджетів.

Якими можуть бути перші кроки по збільшенні дохідної частини бюджету, як ефективно розпорядитися коштами бюджету розвитку – про це та інше говоримо з Оленою Стрілець, регіональною консультанткою з бюджетних питань Асоціації міст України (АМУ). Також Олена депутат Чернігівської міської ради від партії “Слуга Народу”.

– Що робить консультант? Іншими словами, яка користь від Вашої роботи?

– Ідея в тому, що представники громади, особливо ті, хто безпосередньо працює з бюджетом та фінансами, у разі виникнення проблемних питань можуть звернутись до регіонального представництва Асоціації міст України. Зокрема, до консультанта з бюджетних питань за консультацією, аналітичною допомогою.

Ми надаємо консультації у сфері місцевих фінансів працівникам виконавчих органів, депутатам місцевих рад. Окрім того, можемо надати допомогу по проведенню розрахунків проєктів бюджетів. Також сприяємо впровадженню інструментів по збільшенню надходжень до бюджетів громад. Окремий напрям – аналіз місцевих проєктів рішень – чи відповідають вони вітчизняному законодавству у сфері місцевих фінансів.

– Голосування за бюджети: наскільки політична складова впливає на бюджетний процес?

– Тут є закономірність. Чим пізніше виноситься на розгляд депутатів проект бюджету, тим більша вірогідність проблем з його прийняттям. Час надає простір для маневрів. Простими словами – це не повинна бути остання ніч перед голосуванням. Це безвідповідально зі боку того, хто цей проект готує, та, у випадку неякісної підготовки, є свідомим перекладанням відповідальності.

Депутатам потрібен час для ознайомлення з документом, щоб вони могли його ретельно проаналізувати та надати аргументовані пропозиції. Таким чином депутати виконують свої зобов’язання перед виборцями, отримують політичні бали, а громада отримує збалансований бюджет.

До речі, є закономірність: чим нижча якість проєкту бюджету, тим більша вірогідність, що його внесуть на розгляд в крайні строки.

Маємо свіжий приклад: Чернігівщина все ще без обласного бюджету на 2021 рік. Чернігівська ОДА, яка готує та подає проєкт бюджету на затвердження, не дає відповіді по проблемним пунктам, на які неодноразово звертали увагу депутати обласної ради під час роботи в комісіях. В свою чергу, депутати не хочуть голосувати «за кота у мішку» і брати відповідальність за проблемний документ. Керівництво ж обласної державної адміністрації, замість того, щоб захищати розроблений бюджет, дистанціювалось від питання, вважаючи, вочевидь, що раз документ внесено, то обов’язок виконано.

– Якими можуть бути перші кроки громади, щоб вже в поточному році збільшити надходження по окремим статтям бюджету?

– Як відомо, у місцевих бюджетах Чернігівської області найбільша складова надходжень це податки на доходи фізичних осіб (ПДФО). Кілька прикладів як збільшити його надходження. Практично у кожній громаді є підприємства, з якими керівництво ОТГ може налагодити контакт. Інколи власник навіть не цікавиться, де сплачує ПДФО його бізнес. Тобто іноді це питання простих людських взаємин: керівництво громади може мотивувати власників і менеджмент підприємства здійснити кроки по сплаті ПДФО по місцю фактичної діяльності. Тому навіть такими простими кроками, небайдужості керівництва громади до місцевого бізнесу, можна збільшити надходження.

Далі, надходження від малого бізнесу. Адже фізичні-особи підприємці платять податки за місцем реєстрації. Тому тут можна мотивувати ФОП реєструватись по місцю, навіть якщо він працює територіально не у конкретній громаді.

Таким чином найпростіший спосіб збільшення надходжень до бюджету – це діалог між громадою та бізнесом.

Ще один варіант, якнайшвидше провести інвентаризацію всього майна у громаді: які приміщення і земельні ділянки за які кошти і на яких умовах здаються в оренду.

– З якими проблемами до Вас звертаються громади?

– Наразі вся область стикається з рядом проблем по передачі майна бюджетних установ з районного рівня до територіальних громад: мова про школи, дитячі садочки, бібліотеки, стадіони, будинки культури та районні лікарні. При цьому є спроби в окремих районах при передачі майна з районного рівня передати також і заборгованість районних бюджетів по середньостроковим позикам. Однак така заборгованість не може бути передана громадам, оскільки громади не є правонаступниками ліквідованих районів.

З іншого боку, деякі громади відмовляються приймати на баланс конкретні об’єкти. Або ж готові забрати у комунальну власність майно (тобто будівлю) без працівників. Ці всі питання потребують налагодження здорової комунікації.

– Багато експертів радять перш за все оптимізувати видатки громади, тобто скоротити частину працівників чи закрити деякі установи.

– І знову приклад із передачею власності від районних рад до громад. Часто у межах кількості працівників і видатків на утримання цієї власності громади не мають необхідних коштів, або ж на це доведеться витратити частину бюджету розвитку. З іншого боку, ці установи (приміром, місцеві будинки культури, бібліотеки, заклади освіти та позашкілля, районні лікарні) надають послуги людям, їх закриття чи скорочення це однозначно конфлікт у громаді.

Незадоволені зниженням якості послуг жителі адресують свої претензії до центральної влади, Кабміну, приміром. Тому тут визначальна роль обласної адміністрації, яка має бути посередником для вирішення проблемних питань. І одночасно надавати Кабміну аналітичну інформацію для прийняття на столичному рівні адекватних рішень. Конфлікти якраз і бувають якщо посередник у вигляді ОДА не виконує свої функції.

– Бюджет розвитку громади: як ефективно ним розпорядитися?

– Часто видаткова частина бюджету громади це спроба керівництва громади дати все всім і одразу. Або ж якнайшвидше показати результат для виборців. А пріоритетом має бути розвиток як мінімум на 5-10 років. Приміром, для ремонту кількох проблемних ділянок водогону сьогодні потрібна певна сума коштів. Якщо ж цього не зробити, то через 3-5 років для відновлювальних робіт доведеться витратити вже на порядок більші кошти. Тому ключове – розвиток і планування, хоча б на 3-5 років мінімум. Той, хто так чинитиме, виграє у довгостроковій перспективі.

– На етапі формування об’єднаних громад була дискусія щодо визначення фінансово спроможної громади. Це було на рівні розрахунків і, зрозуміло, що в реальності буде інакше. Як діяти громадам, де видатки громади переважають надходження?

– У чому користь децентралізації для центральної влади? Чим більше у громади інструментів для вирішення місцевих проблем, тим менше навантаження на державний бюджет. Якщо ж у громади не вистачає коштів, відсутній бюджет розвитку, тоді це правило не працює.

Є процеси, які можна спростити, щоб зменшить видатки. Зрештою, якщо коштів не вистачає, треба приймати рішення і приєднуватись до іншої громади, щоб підвищити спроможність.

Одне із завдань Асоціації міст України – надавати максимальну підтримку громадам, аби вони були самодостатніми, а не ходили з простягнутою рукою.

– Яка ще користь від Асоціації міст України для громад, окрім консультацій, про які Ви говорили.

– Перевага Асоціації міст України у тому, що ми максимально інтегровані на всіх рівнях в органи влади – починаючи від Кабіну та Верховної Ради України. Тому Асоціація має високу ефективність по лобіюванню інтересів місцевого самоврядування. Цьому сприяє і якісна аналітична робота в кожному регіональному відділенні.

Свіжий приклад: завдяки чіткій позиції Асоціації міст в бюджетах громад на 2021 рік залишається частина акцизного податку на пальне (13,44%). Ціна питання для громад Чернігівщини – більше 200 мільйонів гривень щорічних надходжень. Ці кошти громада може витратити на ремонт та утримання доріг, благоустрій, на розвиткові проєкти.

За останній рік АМУ кілька разів відстоювала законодавчі положення, які надавали додаткові надходження до місцевих бюджетів. І зворотнє, не допустила прийняття документів, які б могли позбавити громади частини доходів.

Так, результат роботи АМУ у 2020 році на рівні 48,5 мільярдів для бюджетів місцевого самоврядування по всій Україні. Половина цієї суми – це кошти, які могли втратити громади (втрата частину акцизу на пальне та тютюн, відмова від пайової участі забудовника). 26 мільярдів це додатково залучені кошти у місцеві бюджети – додаткова освітня субвенція для громад, збільшення витрат на охорону здоров’я, субвенція для покращення соціального захисту педагогів середніх шкіл.

Джерело: Час Чернігівський