Новини

50 замість 60: що дасть обмеження швидкості у містах в українських реаліях

Чим нижчою є дозволена швидкість для авто в містах, тим нижчою є смертність на дорогах. Але без належного контролю за порушеннями це правило в Україні не запрацює, запевняють експерти.

Кабінет Міністрів України обмежив швидкість руху в населених пунктах із 60 до 50 кілометрів на годину. Відповідні зміни до правил дорожнього руху набудуть чинності 1 січня 2018 року, зазначається у постанові уряду від 10 листопада. В «Укравтодорі», який свого часу ініціював зміни, тоді називали це наближенням до європейських стандартів та запевняли, що зменшення максимально дозволеної швидкості дозволить знизити кількість дорожньо-транспортних пригод на українських вулицях. Керівник Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак зазначив:

«Зменшення швидкості у населених пунктах лише на 10 кілометрів на годину на 90 відсотків зберігає життя людей у випадку дорожньо-транспортних пригод».

Маленька відмінність – велика різниця

Експерти підтверджують – посилення обмеження швидкості у містах цілком вкладається у те, як проблему смертності та травматизму на міських дорогах вирішують у Європі. Так, Тарас Гук, експерт громадської організації LEAD office, що підтримує розвиток органів правопорядку, згадує досвід Польщі, де аналогічний крок вирішальним чином зменшив кількість смертельних випадків серед пішоходів.

Про те, що зниження граничної швидкості лише на 10 кілометрів на годину може значно вплинути на аварійність на дорогах, говорить і співзасновник громадського об’єднання «Рада з урбаністики Києва» Григорій Мельничук.

«Не варто вигадувати велосипед – краще взяти досвід країн із низькою смертністю від ДТП, а там зазвичай встановлений саме такий швидкісний режим», – каже експерт.

На його думку, цей крок мав би доповнюватися іншою європейською практикою – зниженням максимальної швидкості на другорядних міських шляхах до 30 кілометрів на годину.

Координаторка кампанії «За безпечні дороги» Олеся Холопік також вважає граничну межу в 50 кілометрів на годину виправданою. За її словами, це значно збільшує шанси на виживання найбільш вразливих учасників дорожнього руху – пішоходів і велосипедистів. Активістка посилається при цьому на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, згідно з якими зменшення максимальної швидкості всього на п’ять відсотків скорочує кількість смертельних ДТП на 30 відсотків. На меншій швидкості водії матимуть більше часу, щоб відреагувати на зміни на дорозі, а їхній гальмівний шлях буде, залежно від попередньої швидкості, суттєво коротшим.

Без контролю все дарма?

Утім, будь-які швидкісні обмеження на українських дорогах залишатимуться марними, якщо й надалі зберігатиметься ситуація, коли водіїв жодним чином не карають за їхні порушення. За словами Гука, поліція не може забезпечити відповідний контроль, попри те що досі має на балансі напівавтоматичні прилади контролю швидкості. Автоматична ж система контролю за перевищення швидкісного режиму досі не запрацювала, хоча необхідне для цього законодавство було ухвалено Верховною Радою ще два роки тому, каже експерт.

За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, закон, який запровадить відеофіксацію порушень правил дорожнього руху на дорогах, Верховна Рада має ухвалити у грудні.

«Чотири тисячі камер, які буде поставлено в усій країні за півтора року після ухвалення закону у Верховній Раді, сподіваюся, в грудні, зумовить зниження спочатку на 30 відсотків, потім – на 50 відсотків аварійності та смертності», – зазначив урядовець.

Ще одним каменем спотикання на шляху приведення швидкісного режиму в українських містах у відповідність до європейських норм є, як їх іронічно називають експерти, «бонусні» 20 кілометрів на годину. Перевищення граничної швидкості не має для водія жодних наслідків окрім усного попередження, якщо воно не було більшим за цей показник.

Комплексні рішення

На думку Тараса Гука, рано чи пізно вдасться домогтися й запровадження автоматичної системи фіксації порушень швидкісного режиму, враховуючи бажання уряду працювати над цією темою та тиск громадськості. Але поки усіх цих змін не буде, зменшення максимально дозволеної швидкості на 10 кілометрів на годину не матиме значного ефекту, переконаний експерт.

Утім, зменшити смертність та травматизм, одночасно змусивши водіїв дотримуватися правил, можна і за допомогою інфраструктурних рішень, впевнений Мельничук.

«Звуження дорожніх смуг, будівництво так званих острівців безпеки, повороти із меншим радіусом – усі ці прості засоби змусять водіїв знижувати швидкість у місті без необхідності їх штрафувати», – зазначає він.


Джерело: Deutsche Welle

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Громади,

На Чернігівщині буде ще 2 ОТГ

Територіальні громади Понорницької селищної ради та Вербівської сільської ради Коропського району Чернігівської області об’єднуються в Понорницьку селищну ОТГ із центром у селищі Понорниця. Голова Чернігівської ОДА Олександр Мисник підписав учора відповідне розпорядження, що затверджує висновок про відповідність Конституції та законам…

Конкурс журналістських робіт із тематики реформи самоврядування та ОТГ

З 1 червня 2019 року стартував обласний конкурс журналістських робіт із тематики реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. До участі в Конкурсі запрошуються творчі працівники медійної сфери Чернігівщини, у тому числі штатні і позаштатні працівники засобів масової інформації, а…

Яким було житло у громадах Чернігівщини 100 років тому

Розглядаючи забудову Чернігова кінця ХІХ – початку ХХ століть, стає очевидно, що околиця міста мала здебільшого хати незаможної верстви населення, як і більшість всієї Чернігівщини. Про це пише Анатолій Яровед у спільноті «Старий Чернігів» у Facebook. Пропонується кілька фото Чернігівщини…

Чернігівщина європейська: результати та плани

І де та Європа?», – часто чути від українців в регіонах. І це при тому, що вже п’ятий рік як країна задекларувала свій проєвропейський вектор розвитку. Звичайно, роздивитися реальні кроки в цьому напрямку із столичних посадових кабінетів простіше. Однак, українці…

Місцеві громади Чернігівщини отримали понад 320 мільйонів гривень плати за землю

До бюджетів місцевих громад Чернігівщини за п’ять місяців надійшло понад 320 мільйонів гривень плати за землю. Це на 29 відсотків або на 72 мільйони гривень більше відповідного періоду минулого року. Затверджені територіальними громадами показники доходів бюджетів від сплати земельного податку…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: