Терміни «голодомор» та «геноцид» мають чітке визначення в міжнародному праві та національному кримінальному законодавстві України. Їх вживання у невластивому значенні заради посилення емоційного впливу є недоречним.
Останнім часом поширеним стало використання політиками, громадськими діячами термінів «геноцид», «голодомор» у невластивому значенні. Реформи, які вони не схвалюють з політичних чи інших мотивів у заявах, виступах, коментарях та блогах називають «цинічним і спланованим геноцидом українців», пишуть, що «геноцид розпочався: українців знищать по закону», порівнюють: «ситуація зараз нагадує мені геноцид, Голодомор в Україні».

Наголошуємо на неприпустимості такого легковажного ставлення до історичних явищ та юридичних термінів. Слово «геноцид» має чітке визначення в міжнародному праві та національному кримінальному законодавстві України.

Термін «геноцид» у 1944 році запровадив професор криміналістики Рафаель Лемкін, який писав: «Під геноцидом ми розуміємо знищення нації або етнічної групи». Правове визначення цього терміну встановлене Конвенцією про запобігання і покарання за злочини геноциду, що була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 р.

Конвенція визначає геноцид як: «будь-яку з наступних дій, скоєних з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку: (А) вбивство членів такої групи; (Б) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; (В) навмисне створення для групи таких умов життя, які розраховані на фізичне знищення її в цілому або в частині; (Г) заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи; (Д) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу».

Це ж визначення затверджене і в Римському статуті Міжнародного Кримінального Суду. В українському законодавстві статтею 442 Кримінального кодексу України визначено покарання за вчинення злочину геноциду.

Голодомор, вчинений комуністичним тоталітарним режимом у 1932 – 1933 роках, є геноцидом Українського народу. Він забрав життя кількох мільйонів наших співвітчизників, яких зумисно позбавили засобів для існування, прирікаючи на голодну смерть. Цей злочин визнано Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» геноцидом українського народу. Правову класифікацію Голодомору як злочину геноциду підтвердив Апеляційний суд м. Києва у своїй Постанові від 13 січня 2010 року, за результатами розгляду кримінальної справи про Голодомор.

Тому закликаємо політиків та громадських діячів утриматися від безвідповідального вживання у своїй риториці слів «геноцид» та «голодомор» виключно заради посилення емоційного впливу на аудиторію. Недоречне використання обох термінів, які означають буквальне вбивство мільйонів людей, призводить до їх нівелювання і є наругою над пам’яттю убитих.

Джерело: Український інститут національної пам’яті