В Україні буде реалізовано дієву судову реформу, яка гарантуватиме право кожного громадянина на чесний, незалежний та справедливий суд. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя» у Києві. Глава держави нагадав, що провести судову…
Інститут національної пам’яті закликає політиків утриматися від безвідповідального вживання слів «геноцид» та «голодомор»

Терміни «голодомор» та «геноцид» мають чітке визначення в міжнародному праві та національному кримінальному законодавстві України. Їх вживання у невластивому значенні заради посилення емоційного впливу є недоречним.
Останнім часом поширеним стало використання політиками, громадськими діячами термінів «геноцид», «голодомор» у невластивому значенні. Реформи, які вони не схвалюють з політичних чи інших мотивів у заявах, виступах, коментарях та блогах називають «цинічним і спланованим геноцидом українців», пишуть, що «геноцид розпочався: українців знищать по закону», порівнюють: «ситуація зараз нагадує мені геноцид, Голодомор в Україні».
Наголошуємо на неприпустимості такого легковажного ставлення до історичних явищ та юридичних термінів. Слово «геноцид» має чітке визначення в міжнародному праві та національному кримінальному законодавстві України.
Термін «геноцид» у 1944 році запровадив професор криміналістики Рафаель Лемкін, який писав: «Під геноцидом ми розуміємо знищення нації або етнічної групи». Правове визначення цього терміну встановлене Конвенцією про запобігання і покарання за злочини геноциду, що була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 р.
Конвенція визначає геноцид як: «будь-яку з наступних дій, скоєних з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку: (А) вбивство членів такої групи; (Б) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; (В) навмисне створення для групи таких умов життя, які розраховані на фізичне знищення її в цілому або в частині; (Г) заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи; (Д) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу».
Це ж визначення затверджене і в Римському статуті Міжнародного Кримінального Суду. В українському законодавстві статтею 442 Кримінального кодексу України визначено покарання за вчинення злочину геноциду.
Голодомор, вчинений комуністичним тоталітарним режимом у 1932 – 1933 роках, є геноцидом Українського народу. Він забрав життя кількох мільйонів наших співвітчизників, яких зумисно позбавили засобів для існування, прирікаючи на голодну смерть. Цей злочин визнано Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» геноцидом українського народу. Правову класифікацію Голодомору як злочину геноциду підтвердив Апеляційний суд м. Києва у своїй Постанові від 13 січня 2010 року, за результатами розгляду кримінальної справи про Голодомор.
Тому закликаємо політиків та громадських діячів утриматися від безвідповідального вживання у своїй риториці слів «геноцид» та «голодомор» виключно заради посилення емоційного впливу на аудиторію. Недоречне використання обох термінів, які означають буквальне вбивство мільйонів людей, призводить до їх нівелювання і є наругою над пам’яттю убитих.
Джерело: Український інститут національної пам’яті