Новини

Новації законодавства про об’єднання громад – у питаннях та відповідях

17 березня Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад (законопроект №4772).

Закон дає змогу суттєво пришвидшити формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування, бо значно спрощує процедуру добровільного об’єднання громад.

«Безліч громад, які бачили у консолідації зусиль великі можливості для розвитку і прагнули об’єднатися, довгий час були заручниками сусідів, які з тих чи інших причин цього не хотіли. Зараз, коли закон дозволяє визнавати спроможними навіть ті громади, які об’єдналися не за перспективним планом, цей бар’єр зникає. Крім того, відтепер громади можуть без зайвих фінансових і політичних стресів приєднуватися до вже існуючих об’єднаних громад», – зазначив Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В´ячеслав Негода.

Чому громади хочуть приєднуватися до ОТГ?

Вже створені ОТГ пройшли процедуру об’єднання, вже сформували органи управління. Вони мають більш широкі повноваження і значні ресурси, що дозволяє їм реалізовувати проекти розвитку інфраструктури: ремонтувати і навіть будувати школи, дитсадки, водогони, дороги, системи вуличного освітлення, закуповувати комунальну техніку, створювати комунальні підприємства, дбати про благоустрій навіть найвіддаленіших сіл тощо. У цьому їм допомагає держава, місцевий бізнес, сприяють міжнародні партнери.

Звичайно, сусідні громади, які з тих чи інших причин одразу не пішли на об’єднання, зараз вже бачать усі вигоди такої консолідації зусиль і бажають долучитися до ОТГ.

Переваги приєднання – фінансові та політичні

Раніше приєднатися до вже створеної ОТГ можна було лише знову пройшовши усю процедуру об’єднання. А це, звичайно, політично і фінансово невигідно.

До слова, був лише один випадок приєднання громади шляхом повторного об’єднання громад: Куцурубська ОТГ, що на Миколаївщині, проводила перші місцеві вибори голови та депутатів двічі – вперше у 2015 році, а вдруге, вже у більш широкому складі, у 2016 році.

Новий закон значно спрощує процедуру доєднання до діючої об’єднаної громади. Ним передбачається, що голову ОТГ в ході приєднання не переобирають, вибори депутатів проводяться не в усій об’єднаній громаді, а лише на приєднаній території. Приєднана громада стає старостинським округом в ОТГ. При цьому, голова приєднаної громади гарантовано отримує повноваження старости і стає членом виконкому ОТГ.

Отже в раді ОТГ будуть представлені інтереси усіх мешканців новоствореної громади, а місцева влада не зазнає політичних потрясінь.

Тобто процес приєднання можна назвати спрощеною процедурою об’єднання громад.

Хто може приєднатися до ОТГ?

За спрощеною процедурою до ОТГ може приєднуватися громада, яка має з нею спільну межу і за перспективним планом формування територій громад області відноситься до цього об’єднання.

До яких ОТГ можна приєднуватися?

За спрощеною процедурою можна приєднуватися лише до ОТГ, визнаних Урядом спроможними. У Законі йдеться, що Кабінет Міністрів може визнати ОТГ спроможною за умови її утворення навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом як адміністративний центр, а також якщо кількість населення ОТГ становить не менше половини кількості населення громад, які мали в перспективі увійти до такої ОТГ.

Отже тепер громади можуть об’єднатися і отримати статус спроможної ОТГ навіть якщо це об’єднання не на 100 % відповідає перспективному плану. Тобто громади, які не хочуть об’єднуватися, тепер не стоятимуть на заваді тим, хто готовий розвиватися шляхом консолідації зусиль.

Виникає запитання, чи можна за цим законом приєднуватися до вже існуючих 366 ОТГ, більшість з яких вже на 100% відповідають перспективному плану? Можна. Якщо таке приєднання не суперечить законодавству і методиці формування громад, не створює «білих плям» (громади є суміжними) на сусідніх територіях, це не складно буде зробити, навіть за умови внесення змін до перспективного плану.

Чи можна приєднуватися до міст обласного значення?

Поправка, яка дозволяла приєднуватися громадам до міст обласного значення, в законопроекті була. Це логічно, бо і ОТГ, і міста обласного значення є спроможними. Але під час розгляду документу в Парламенті у другому читанні, у залі не знайшлося голосів для підтримки цієї поправки. Отже, поки що норми закону стосуються лише приєднання до ОТГ.

Хто може ініціювати об’єднання?

Ініціатором, як і у випадку об’єднання громад, можуть бути голова, депутати чи мешканці як ОТГ, так і приєднуваної громади.

Чи може ОТГ відмовити громаді в приєднанні?

Може хіба що у випадку, коли громада, яка хоче приєднатися, не належить до ОТГ за перспективним планом чи не має з нею спільної межі. Якщо ж ОТГ відмовлятиме «законним претендентам» на приєднання, Кабінет Міністрів України матиме право скасувати рішення про визнання такої ОТГ спроможною.

Як Закон вплине на процес формування перспективних планів областей?

Так як громади тепер у меншій мірі залежатимуть від існуючих перспективних планів, очікується, що обласні ради разом з обласними державними адміністраціями розроблятимуть більш цілісні, збалансовані перспективні плани, сформовані на основі чітких розрахунків і критеріїв формування спроможних громад.

Чи можуть до ОТГ приєднуватися суміжні громади з інших районів?

Законом це не забороняється. Але до останнього часу Центральна виборча комісія не вбачала підстав для призначення перших виборів в об’єднаних громадах, створених на межі кількох районів.

Нагадаємо, 14 березня цього року, Верховна Рада України прийняла в цілому законопроект щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів (№5520). Коли закон набуде чинності, підстав не призначати вибори в об’єднаних та приєднаних громад з різних районів у ЦВК вже не буде.


Джерело: Прес-служба Мінрегіону України

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Громади,

Гройсман розповів про тотальну децентралізацію до 2020-го

До 2020 року усі мешканці країни мають жити в умовах децентралізації – із такою головною тезою Володимир Гройсман оголосив про новий етап реформи децентралізації влади. «Лише 68 % громадян України живуть в умовах децентралізації (в об’єднаних громадах та містах обласного…

Чи був 2018-й рік успішним для децентралізації на Чернігівщині

Як свідчать рейтинги Мінрегіону, Чернігівська область останні місяці у рейтингу впровадження реформи децентралізації влади впевнено трималась у трійці лідерів. Чому це так, а також про минулорічні успіхи, виклики і досягнення реформи звітували сьогодні у Чернігівському центрі розвитку місцевого самоврядування, створеного…

Чим загрожує громадам Чернігівщини урядова заборона зберігати кошти на депозитах

Як відомо, 23 січня Кабмін прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках». Цей документ забороняє місцевим громадам до 31 грудня 2019 року розміщувати тимчасово вільні кошти загального фонду…

У яких районах та містах області малий та середній бізнес сплатив найбільше податків

До бюджетів усіх громад на Чернігівщині у 2018 році середній і малий бізнес сплатив близько 5 мільярдів гривень податків і зборів. Це половина загальної суми надходжень. Державний бюджет від середнього бізнесу отримав близько 1,5 мільярдів гривень податків і зборів (30,5%…

Просторове планування для ОТГ: унікальний воркшоп у Чернігові

Змінювати міста та села, робити їх зручними та комфортними для проживання, туризму, розвитку економіки та бізнесу, планувати ландшафт та архітектуру, розуміти як ефективно вкладати гроші у інфраструктуру – цьому вчилися учасники Програми «Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад». Протягом…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: