Новини

Непроста доля об’єднання на Варвинщині

Про непрості процеси децентралізації та об’єднання громад у Варвинському районі веде розмову редактор районної газети «Слово Варвинщини» Євгенія Зима з головою місцевої райдержадміністрації Любов’ю Долею.

Любове Вікторівно, складна розмова про об`єднання відбулася вже у кількох селах району, де пройшли збори громадян. Децентралізація влади за законом передбачає об’єднання громад в спроможні, а складається таке враження: щоб задовольнити прагнення всіх бажаючих до головування, то навіть існуючі сільські ради варто поділити на декілька. Які Ваші враження від обговорення у селах?

– Ось буквально свіжі й не обнадійливі зі зборів у Журавці, які відбулися минулої суботи. Не просто дискутувати із мешканцями тих сіл, які бачать себе в окремій громаді озерянського куща, але журавське зібрання ще зриміше засвідчило: можна маніпулювати підтримкою сільчан, просто не подаючи їм всієї реальної фінансової картини – яким коштом житиме село, зробивши необдуманий крок, як переформатовуватиметься його інфраструктура, лиш би адмінкорпус мав змогу далі залишитися на посадах?

І коли широкий загал легко ввести в оману твердженням: ми порахували і будемо з „плюсами”, при цьому не назвавши жодної цифри, то дивує позиція керівників сільських установ. Жоден з них не наважується привселюдно запитати ініціаторів створення розрізнених громад, а які кошти передбачаються на утримання мого колективу, що мені доведеться робити – скорочувати витрати, посади чи й закривати установу, якщо фінансування забракне?..

9 лютого головою села Журавка прийнято розпорядження про ініціювання об`єднання громад (йдеться про Журавку, Кулишівку, Макіївку і Антонівку). Паралельно Антонівка теж прийняла своє розпорядження. От тільки і Журавка, і Антонівка адмінцентр бачать кожен у своєму селі. Журавка – село велике, працюють багаточисельні колективи – сільгосптовариства, загальноосвітньої школи, дошкільного навчального закладу, лікарської амбулаторії, будинку культури, то логічно, аби такий важливий крок було обговорено у цих колективах, наведено розрахунки, а потім винесено на загальне обговорення.

Поспілкувавшись з людьми у ході обговорень, відчуваю: не кожен має чітке уявлення, що ж собою являє об’єднана громада. Це визначений адміністративний центр і старостинські округи, в яких обирається староста і депутати відповідно до кількості населення. Староста стане членом виконавчого комітету.

Громада – це міні-район, яка має забезпечити розвиток місцевої інфраструктури, зокрема доріг, мереж водо-, тепло-, газо-, електропостачання і водовідведення, інформаційних мереж, об’єктів соціального та культурного призначення; планування розвитку території громади; вирішення питань забудови території (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію будівель); благоустрій території; надання житлово-комунальних послуг (централізоване водо-, теплопостачання і водовідведення, вивезення та утилізація відходів, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій комунальної власності); організація пасажирських перевезень на території громади; утримання вулиць і доріг у населених пунктах; громадська безпека; гасіння пожеж; управління закладами середньої, дошкільної та позашкільної освіти; надання послуг швидкої медичної допомоги, первинної охорони здоров’я, з профілактики хвороб; розвиток культури та фізичної культури (утримання та організація роботи будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків); надання соціальної допомоги через територіальні центри; надання адміністративних послуг через центри надання таких послуг.

Так говорить Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схвалена Кабміном. І треба розуміти, що все, чого не матиме ОТГ, треба буде на договірних засадах фінансувати у сусідів.

Любов Доля

– Любове Вікторівно, чим переконують односельців ініціатори створення своїх окремих громад?

– Найперше – критика і твердження, що держава і без району фінансує всі видатки села. Тоді як нині саме район, аби не скорочувати мережу сільських закладів, на додачу до державних субвенцій суттєво дофінансовує потреби сіл із власних надходжень, даючи можливість виживати меншим і слабшим. Так, торік до 18-ти державних мільйонів на школи додано районом 6 (і з них 5,5 млн. грн. – на сільські), на медицину дофінансували 4,5 млн. До речі, коли аналізували, а хто ж більше користується стаціонаром райлікарні, то це – сільські жителі. Варвинці віддають перевагу амбулаторному лікуванню – прийняли процедури і додому. Можливо, це і не правильно, але взимку лікарня виконує функції хоспіса – тут надається допомога одиноким сільським людям, а це теж знімає певні проблеми для сіл.

Друге – безперечно, приємне для людського слуху твердження, що далі самі розпоряджатимемося, приміром, землями. Але бажане не завжди є дійсністю. На сьогодні законодавством не передбачене право як ОТГ, так і району розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Як і немає законодавчого підґрунтя у тому, що ініціатори об`єднання кваплять сільчан з рішенням, мовляв, зараз добровільно не зробимо, вже в жовтні цього року станеться об`єднання без добровільності. Таку інформацію з посиланням на законодавство доводила людям голова Журавки, а от не вказала, що це за закон і ким він ухвалений. Бо його просто немає.

Які ризики очікують на ті села, які, все ж таки, вирішать спробувати удільного хліба, а приєднатися – вже згодом, чи й на тих, хто займатиме вичікувальну позицію взагалі щодо об`єднання?

– Не треба жити ілюзією, що тебе, особливо з твоїм неспроможним бюджетом, як тільки ти надумаєшся, одразу «ухоплять» в більшу громаду. Приєднання законодавець передбачив, але не визначив зробити це одним днем. Тому доведеться думати, як в період процедури приєднання виплачувати заробітну плату, опалювати установи, харчувати дітей. На прикладі Журавки: утримання школи в 2017 році обійдеться бюджету у понад 5 млн. грн., дитячого садка – 1,8 млн. грн., медичного обслуговування населення – майже 3 млн., будинку культури та бібліотеки – 700 тис. грн., соціальне обслуговування малозахищених категорій громадян – 600. В цілому на утримання всіх журавських установ у 2017 році при наявній чисельності працюючих необхідно понад 12 млн. грн., при прогнозованих надходженнях не вистачатиме більше 2 млн.
Але ж для виконання додаткових повноважень майбутньої ОТГ необхідне збільшення чисельності адміністративного апарату. І введення лише однієї посади коштуватиме для сільського бюджету щонайменше 50 тис. грн. на рік.

Поєднувати відділи і служби й зекономити на послугах для людей, а це широкий спектр – від утримання освіти, медицини, культури, доріг і благоустрою до надання соціальних й адміністративних, громадської безпеки, гасіння пожеж і т.д., не вийде. Як, приміром, у школі не може один учитель читати всі предмети, чи слюсар – бути учителем.
Все, чого бракуватиме у власній громаді, доведеться шукати у сусідніх – на договірних умовах, а це знову кошти, яких і на існуючі потреби не вистачає.

Любове Вікторівно, із почутого на зібраннях складається хибне враження, що села „сватають” на об`єднання в одну громаду на догоду Варві, переконують, вмовляють. А якщо лишень подивитися на надходження податку з доходів фізичних осіб – основного джерела бюджетів – нині району, а потім громад, то видно неозброєним оком: Варві навпаки на руку забрати податки і відкараскатися від утримання сільської інфраструктури…

– Так, із 42 млн. ПДФО, які було зібрано районом у 2016-ому році, 32 – у випадку створення громади відійшли б саме Варві і тільки десять мільйонів – селам. Тож, дійсно, від поділу району на дрібні громади Варвинська на базі селища лише виграє. Об`єднання в одну громаду більше потрібне селам, а не Варві, яка акумулює левову частку бюджетних надходжень, адже підприємства – основні донори бюджету, працюють у селищі.
«Мінусів» у такій конфігурації для Варви небагато, а от для сіл району – вдосталь. Приміром, оскільки у перерахунку доходів громади на одного жителя встановлений показник по селищу буде значно перевищено, із Варви буде вилучено „реверсом” до держ­бюджету вже не 5 млн., як нині з району, а можливо, й всі 10-15. Це саме ті кошти, якими ми дофінансовуємо потреби сільчан. Але ж ні, ми їх власноруч віддамо державі, щоб забезпечити посадами всіх бажаючих.

Інший важливий „мінус”: хоч селище і матиме певні надходження, проте для меншої, аніж район, громади чи знадобиться така лікарня, як нині, чи знадобляться інші райцентрівські установи? А відтак зазвучить непопулярне слово – скорочення, а це ж життя варвинців, цілих родин. Це одне з тих питань, про які нині варто добре подумати, аби завтра не було запізно.

– Саме про це я і прошу людей на кожному зібранні: треба сім разів відміряти і тільки один раз відрізати. Не поспішати з висновками, все прорахувати і обдумати, не легковажити долями людей і своїх сіл, інакше ми ризикуємо колись пожалкувати: мали надбану десятиріччями інфраструктуру і втратили все через чиїсь амбіції і невміння жити й працювати у гурті.

 


Джерело: “Слово Варвинщини”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Громади, Перспективні об’єднання,

Чернігівщина – перша у рейтингу регіонів щодо формування спроможних громад

З третього на перше місце – такий стрибок у загальному рейтингу областей щодо формування об’єднаних територіальних громад зробила Чернігівська область, випередивши Житомирську та Хмельницьку області. Ці регіони ще минулого місяця посідали у рейтингу відповідно І та ІІ місця. Такі висновки можна…

Сільська громада хоче створити ОТГ з Ніжином

Кунашівська сільська громада хоче приєднатись до міста обласного значення – Ніжина. 17 жовтня згоду на добровільне приєднання Кунашівської сільської територіальної громади (сіл Кунашівка, Паливода, Наумівське) до Ніжинської міської територіальної громади надали депутати. Також до теми:

Так хочуть своє ОТГ, що перекрили дорогу. ВІДЕО

Учора, 16 жовтня, біля села Киселівка, що під Черніговом, люди перекрили дорогу державного значення. Півсотні протестувальників одну годину 15 хвилин безперестанку ходили пішохідним переходом. Таким чином жителі сіл Боромики, Локнисте й Киселівки вимагали переглянути перспективний план формування територій громад області,…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: