Новини

Віктор Лазар: «Україна тримається на реальному секторі економіки. Тож його і маємо розвивати»

У депутати Чернігівської обласної ради балотується Віктор Лазар. У політиці це людина не нова. За його плечима — головування у Чернігівській районній держадміністрації (2005 – 2007 роки), депутатство в обласній раді декількох скликань (2002 – 2012 роки), членство в Координаційній раді з питань аграрної політики при КМУ (з 2008 року). А ще він заснував, а згодом і очолив Чернігівську обласну організацію роботодавців «Сіверщина». 11 років поспіль він — голова Асоціації виробників картоплі та крохмалепродуктів України.

І це не все. Віктор Лазар — успішний підприємець: є засновником приватного багатопрофільного підприємства «ВИМАЛ». Зокрема, його крохмальний завод — один із найбільших і найсучасніших в Україні (працює з 1992 року). Якість картопляного крохмалю та крохмалепродуктів оцінили не тільки вітчизняні споживачі — підприємство також працює на експорт. Життєве гасло кандидата — краще втратити гроші, ніж свою репутацію.

Пане Вікторе, за депутатської каденції в облраді ви ініціювали будівництво нової школи в Старому Білоусі. Над розв’язанням яких проблем працюватимете у складі нового депутатського корпусу?

— Чомусь Чернігівську область завжди вважали депресивним регіоном. Але! Чернігівщина ще три роки тому була у п’ятірці областей, які найбільше перерахували коштів до зведеного бюджету країни. Своєю роботою в обласній раді я хочу позитивно вплинути на розвиток реального сектору економіки, зробити наш край — а це моя мрія — найпривабливішим з точки зору інвестиційного розвитку. Я вважаю, що місцеве самоврядування має всі важелі для створення таких умов.

А чи маєте плани, як привабити до нас і українського, і закордонного інвестора?

— Звичайно. Плани у мене завжди є. Найперше — необхідно максимально спростити всі правила для реалізації інвестиційних проєктів. Що потрібно? Скоротити до трьох тижнів термін виділення земельної ділянки для побудови підприємства. Чому в Китаї на це витрачається три дні, а в нас — півтора року?!

Наступне — надати доступ до енергетики. Уявіть собі, щоб отримати один кіловат електроенергії для приєднання — потрібно заплатити сім тисяч гривень. А для побудови середнього підприємства знадобиться дві тисячі кіловат. Це — мільйони гривень, які інвестор повинен заплатити не державі, а монополісту — такому ж суб’єкту бізнесу, як і я. До того ж, самотужки побудувати лінію, поставити трансформатори… Інвесторів це відлякує.

Ще один важливий крок — надати реальному сектору економіки доступ до природних монополій і місцевих корисних копалин. Сьогодні, поки оформиш, приміром, ліцензію на видобуток піску чи глини — постарієш. Бо це — прерогатива центральних органів влади. Такі питання мають вирішуватися на місцях.

Маємо зрозуміти, що сильна економіка — це фундамент кожної країни, основа для розвитку всіх інших галузей. Тому, на моє переконання, орієнтиром для України має стати науково-технологічний напрям. А відтак — розвиток машинобудування, створення технологічних кластерів.

Чому? Наведу приклад. Одна тонна пшениці на біржі в США коштувала 50 років тому 160 доларів, автомобіль «Ford» — шість тисяч доларів. Сьогодні на тій же біржі за пшеницю пропонують таку ж суму, а за автомобіль «Ford» — 26 тисяч доларів.

Висновок сам напрошується. Як і що робити — ми знаємо. І вміємо. А Україну можна змінити двома-трьома указами президента.

І ви знаєте, якими?

— Навіть готовий президенту України про них розповісти (усміхається).

А чому підтримуєте команду «Слуги Народу»?

— Усе своє свідоме життя я розумів, що країні потрібні зміни. А «совєтскій» менталітет політиків не одного покоління постійно гальмує цей процес. Країну можуть змінити люди нової генерації. Я бачив, як відбуваються реформи у Польщі, Австрії, інших європейських країнах. Мені хотілося застосувати цей досвід в Україні. Не побудувати, приміром, нову Голландію, а зробити нашу країну європейською із застосуванням кращих світових практик, при цьому зберігши власну ідентичність. Щоб Україна відбулася, як країна, — потрібні реформи.

Суспільство вимагає швидких змін. Але в Зеленського чарівної палички немає, не буде її і в будь-якого іншого президента. Чому ми його обрали? Просто набридли обличчя, які безрезультатно крутилися в політичному менеджменті роками. Тому і президентство Володимира Олександровича суспільство асоціювало з миттєвим покращенням умов життя. Але давайте будемо реалістами — миттєво нічого не буде.

Жодна політична сила не здатна сформувати вертикаль влади, яка буде успішно працювати на соціально-економічний розвиток країни за відсутності професійних кадрів.

Чому я прийшов у цю команду молодих, можливо, у дечому недосвідчених людей? Бо побачив щире прагнення змінити країну. Люди мого віку говорять, що у нас молодь не здатна на серйозні вчинки, вона бездарна, безграмотна — все, що завгодно, лише негатив. З упевненістю скажу, що це не так. Чудові, креативні люди, з якими я щоденно спілкуюся. Саме вони побудують те суспільство, про яке наше покоління мріяло. Але: якщо хтось хоче для нашої країни добра, знову ж таки — мова про людей мого віку, то треба стати, як сказав президент України, соціальним ліфтом — допомогти цим людям піднятися, допомогти робити якнайменше помилок. Я у цій команді для того, щоб дорога змін не була надто довгою. Я маю досвід і хочу ним поділитися з молодими новаторами, які йдуть у політику, органи виконавчої влади, в реальний сектор економіки. Мені дуже не хочеться, щоб каденція нинішнього президента пройшла, як у всіх. Хочу, щоб ця команда задала такий темп розвитку, на який би не вплинула жодна зміна влади.

Пане Вікторе, ви — не тільки успішний підприємець, а й активний громадський діяч, меценат, благодійник. Розкажіть про це детальніше.

—  Вважаю (задумався), що хороші справи скажуть самі за себе.

Я був учасником усіх революцій у незалежній Україні, в тому числі і Революції гідності. З листопада 2013 року — член штабу національного спротиву в Чернігівській області. З початком бойових дій на Сході підтримую наших бійців і фінансово, і матеріально. Якщо я допоміг врятувати життя хоч одному нашому герою — значить, моя справа не даремна.

P. S. А життя таки допоміг урятувати. Якось, після чергової відправки бронезахисних комплектів, Віктору Леонідовичу особисто зателефонував боєць і подякував: завдяки отриманому бронежилету і касці він залишився живим після обстрілу «Градом» — уламок у нього попав, але не зашкодив.

Спілкувалась Юлія ГРЕСЬ

Імідж

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Вибори, Влада, Громади,

Стартувало голосування у конкурс «Наша громада»: встигніть до 31 травня

Як ми вже повідомляли, 29 березня телеканали ICTV та СТБ спільно з Українським кризовим медіа-центром у рамках програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) запустили конкурс місцевих проєктів «Наша громада». Головна його мета – підтримати активні та дієві…

Громади Чернігівщини хочуть більший відсоток податків

На розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету знаходяться розроблені Асоціацією міст України спільно з групою народних депутатів законопроекти  №5066 та №5066-1, що пропонують збільшити частку зарахування ПДФО до бюджетів громад із 60 до 65 відсотків. АМУ зазначає,…

Податкова розповіла, на які податки може розраховувати громада

Головне управління ДПС у Чернігівській області інформує, що відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень…

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття

У війні взяли участь 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії. Під час…

Дмитро Іванов очолив Наглядову раду Агенції регіонального розвитку Чернігівської області

Агенція регіонального розвитку (АРР) – один із каталізаторів соціально-економічного розвитку області. Серед засновників АРР – Чернігівська обласна рада, яку представляє депутат від «Слуги Народу» Дмитро Іванов, голова постійної комісії з питань економічного розвитку, інвестиційної діяльності та здійснення державної регуляторної політики….

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: