«З молока зараз не проживеш», – наразі часто чути на селі таку тезу. Справді, утримувати корову нелегка та недешева справа. Однак, навіть такий звичний спосіб заробити з часом має видозмінюватися. І ці трансформації повинні йти на користь усім: і тим хто годує тварину, і тим, хто купує молоко від неї.

80% молочної продукції, що є на ринку ЄС та експортується звідти, виробляють сільгоспкооперативи. Натомість у нас молочарські спілки поки явище поодиноке. Втім, ситуація мусить змінитися.

Адже згідно із Угодою про Асоціацію з ЄС Україна має поступово переходити на європейські стандарти харчової продукції, в тому числі й молочної. Зокрема, що стосується ґатунків молока. Основна відмінність: у Європі є лише один вид молока – екстра; Україна має аж чотири – екстра, вищий, перший і другий (останній у 2015 році скасовано).

Іншими словами в ЄС п’ють лише максимально чисте молоко, в Україні ж – чисте, та з бактеріями у різній концентрації. Аби тих бактерій було менше варто як мінімум користуватися доїльним апаратом, що майже нереально у варіанті купівлі молока з домогосподарств. Наразі ж і аж до 2022 року товар таки братимуть у селян, однак лише для переробки та виготовлення нехарчової продукції.

Аби врятувати корів на селі, а з рештою і споживачеві надавати якісну «молочку» треба все ж піти за прикладом країн ЄС і утворювати сільськогосподарські кооперативи.

Необхідність цього розуміють і в Уряді, і на місцях: у Чернігівській області впроваджують Програму підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів області на 2017-2021 роки. Схожі ініціативи з’являються і в ОТГ. Та варто зазначити, що «молочники» поки не до кінця ними задоволенні, але це справа часу.

Наразі усіх гостей, що вивчають досвід кооперативного господарства везуть до Волинківської молочарської спілки. Там справді є що показати, а головне – для цього не використали жодної державної копійки. Успіх кооперативу – результат самоорганізації людей.

СОК «Волинківська молочарська спілка» утворений у 2014. Послуги надаються у п’яти населених пунктах. Спілка нараховує близько 120 членів. Підприємство виробляє молочну сировину, бринзу, кисломолочний сир, вершки, а також вирощує огірки для компаній торгової марки «Верес». Його продукція користується попитом як у Чернігові так і в області.

Ініціатором утворення СОКу стала родина Потапенків, які не живувуть у селі, однак часто приїздять сюди. Попрацювати довелося добряче. На щастя, юридично створити кооператив не так складно (процедура спрощена), та знайти й пристосувати для його потреб приміщення завдання ще те.

Сільська рада виділила в оренду колишній ФАП. Втім, після утворення ОТГ та інвентаризації майна виникла необхідність переїзду.

Головне, заради чого створена спілка – звичайно ж, можливість вигідно реалізовувати продукцію. Кращу оплату за молоко селяни отримують завдяки укладенню договорів про збір і постачання молока від імені СОК як юридичної особи, з молокозаводом, який сплачує членам кооперативу справедливу ціну за молоко залежно від його якісних показників. Якість молока перевіряється відразу при зборі.

«Розробляється спеціальна таблиця, у якій кожен член кооперативу відслідковує якої жирності, щільності та кислотності молоко було того чи іншого дня. Відповідно розрахована і доплата за жирність. Цікаво, що перекупники рахують літрами, ми ж – кілограмами. За рахунок цього вже набігає чиста різниця в 13 копійок.Молокозаводи, в свою чергу, доплачують СОКам за збір молока. А це плюс 20%, що йдуть у загальний фонд об’єднання», — пояснює Олена Потапенко.

Звичайно, залишилася на селі і ті, хто досі продає молоко перекупникам. Здебільшого, це ті, хто не гребує збільшувати літраж додаванням води.

Волинківська молочарська спілка спробувала свої сили і в переробці. Її твердий сир уже добре знають в області та за нагоди шукають на ярмарках у районах та Чернігові.

Олена Потапенко: «Найбільший успіх навіть не в зароблених грошах. Головне – люди навчилася довіряти один одному та працювати разом та чесно. І це вигідно усім, – акцентує співзасновниця кооперативу. – А чого тільки варте спільне дозвілля! Маємо свій ансамбль «Золоте перевесло», облаштували світлицю (своєрідний музей), влаштовуємо свята для громади.

А от як ще законодавство трохи «втрясуть» (ред.: мова про взаємовпорядкування Податкового кодексу на законів України), то взагалі заживемо».

Джерело: Час Чернігівський