Школу у Змітневі, де перед початком навчального року подвоїлась кількість учнів, не відкриють. Рішення ухвалили депутати на сесії, сказав голова Сосницької громади Андрій Портний, переголосовувати його не будуть. Рішення про закриття школи депутати прийняли у квітні. Тоді там навчалось 25…
«Екологічна реформа» Сосницької ОТГ: як в громаді рятують та рятуються
Пишучи стратегію розвитку, чи не кожна громада сподівається, що зможе привабити інвестора, який щось потужне у них побудує. Загалом план непоганий, та чи кожній ОТГ потрібен завод?
– Відкриття виробництва – річ хороша. Однак воно має бути не лише економічно вигідним інвестору, а й щонайменше не шкодити громаді. Недарма у Стратегії громади у розділі «Економіка» міститься й «Екологія». Там багато складових: від розвитку «зеленого», лікувального туризму (що до речі може принести не менший заробіток, ніж виробництво) до плану дій зі збереження навколишнього середовища, – пояснює радник з регіонального розвитку Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», Володимир Бойко. – ОТГ має хороший потенціал. Сосниця відома як батьківщина великого кіномитця Довженка. Також у громаді доволі пристойний дитячий санаторій.
До слова, садибу Довженка планують перетворити у своєрідну арт-резиденцію. Там уже другий рік поспіль проводять Молодіжний кіно- та фотофестиваль «Капелюш».
Втім, найголовніше багатство громади – унікальна природа. Зокрема, столітні ліси.
Довідково. Ландшафт ОТГ, що включає 15 населених пунктів, носить лісовий та лугово-степовий характер. Площа водного дзеркала річок, озер і ставків – 1845,8 га. Із заходу на схід район перетинає річка Десна (54 км), річки Сейм (7 км) та Убідь (66 км) належать до її басейну. На території району є багаті запаси торфу, суглинків, глини і піску. В Сосницькому районі (більшість якого входить в ОТГ) розташовано 19 заказників,загальна площа яких складає 3702 га.
Річці – рибу!
На щастя, громада усвідомлює цінність природних ресурсів. Про це свідчить підтримка одного з проектів, що отримав фінансування у рамках бюджету участі. Мова йде про зарибнення річки Убідь. Мета – вберегти водойму від заростання водоростями.
– Бажання очистити річку виникло досить давно. Уже 20 років я спостерігаю, як вона поступово заростає та міліє, – розповідає автор проекту Іван Портний. – Спілкуючись з риболовами-любителями, дізнався про абсолютно екологічний спосіб: деякі види риби харчуються водоростями. Втім активно поїдати рослини риба починає у віці 2-3 роки, тож швидких результатів не чекаю.
Загалом у річку випущено півтонни малька: білого амура – 73%, коропа – 17 %, товстолоба – 10%. Витратили (включно з доставкою) 35 тисяч гривень.
– Риби-меліоратори – справді найбільш безпечний для екосистеми спосіб очистки водойм, – зауважує начальник управління Державного агентства рибного господарства у Чернігівській області Микола Каленюк. – Та є інша загроза – браконьєри. Ці види риби – ласий шматок. На жаль, управління не може забезпечити постійний контроль на кожній водоймі області. У штаті лише 15 осіб.
Про це автор проекту теж подбав. Він відразу закликав однодумців, а їх як мінімум три сотні (саме стільки було набрано голосів) стати на охорону спільної справи. Відтак берег час від часу патрулюють.
Також у рамках іншого проекту Бюджету участі облаштовуватимуть джерела святих апостолів Петра й Павла.
Змусити людей не тонути у смітті
Сміття з приватного сектору чималого селища не вивозили роками. Можна собі уявити, де його тільки не залишали не зовсім відповідальні господарі. А про навколишні села і говорити годі. Втім, після створення ОТГ ситуація кардинально змінилася. І більшою мірою завдяки принциповій позиції голови Андрія Портного. Спочатку роз’яснення та вмовляння подіяли лише на 30% мешканців. Довелося вдатися до маніпуляції: в газеті надрукували договір на вивезення сміття, розіслали всім домогосподарствам платіжки (11 гривень з людини на місяць) і тим, хто не підписав договір відмовляли у надані послуг у селищній раді та навіть складали адмінпротоколи.
Зараз 95% населення Сосниці і ще 800 жителів сусіднього села Загребелля сплачують та мають регулярний вивіз непотребу.
– Згоден, що доволі жорстко, але переконаний – іншого шляху не було. Так ми позбулися стихійних сміттєзвалищ та не маємо сміттєвих баків, що часто стають розплідником гризунів. У результаті – чистота та прибуткове комунальне підприємство, що займається збором сміття, – коментує Андрій Портний.
Спільними зусиллями вдалося ліквідувати 18 стихійних сміттєзвалищ (5 в межах населених пунктів та 13 вздовж доріг). Проводиться рекультивація полігону твердих побутових відходів.
Сосниця взяла участь у челенджі «Полювання на пластик». Учні зібрали близько трьохсот кілограм такого сміття.
У селищі встановили контейнери для збору скла.
Наразі є нагальна потреба у сучасному сміттєвозі з боковим завантаженням. Його планують придбати на кошти Державного фонду регіонального розвитку. Щоб мати більші шанси отримати фінансування селищна рада уклала договори міжмуніципального співробітництва з усіма селами району, які за перспективним планом мають увійти до її складу. Проект писали вже разом.
Ціна «екологічного питання»
Покращення екології – справа недешева. Однак, ігнорування цього питання обійдеться дорожче.
Наразі громада подала п’ять запитів на отримання фінансування з обласної програми охорони навколишнього середовища. Найменша сума – 70 тисяч гривень – потрібна на придбання шредеру для подрібнення паперу, картону, пластмаси, пінопласту та деревини. Найбільш вартісна заявка (1,5 мільйона гривень) – реконструкція каналізаційно-насосної станції № 2 «Бардацьке».
Шістсот тисяч треба для упорядкування недіючих артезіанських свердловин. По двісті тисяч для проведення рекультивації, обвалування і впорядкування місця видалення відходів в Сосниці та облаштування майданчиків для роздільного збору твердих побутових відходів у населених пунктах об’єднаної громади.
***
Звичайно, гроші вирішать чимало проблем. Однак «лікувати» навколишнє середовище, як і людину, завжди болючіше та вартісніше, ніж запобігти проблемі.
Джерело: Наталія Іващенко, Час Чернігівський