Новини

Громада для людей. Як на Чернігівщині реалізують соціальні проекти

Там витрачають кошти на неприбуткові проекти, але люди задоволені! У козелецькій громаді (Чернігівська область), окрім звичних для молодих ОТГ ремонтів доріг та вуличного освітлення, значні кошти виділяють на соціальну сферу: активно підтримують молодих мам – при народженні дитини кожна породілля отримує 3 тисячі гривень. Сьогодні в громаді такий приріст населення, що на всіх малюків не вистачає місць у дитячих садочках. Громада взяла на утримання «Центр реабілітації дітей з інвалідністю». А ще вони за власні кошти утримують 13 фельдшерсько-акушерських пунктів у віддалених селах.

Ольга Драпогуз – фельдшер у селі Омелянів. 38 років пропрацювала в медичній галузі. У рідному селі її знають усі. Жінка, хоча й не лікар, але вже кілька десятиліть лікує односельців. Щодня у фельдшерсько-акушерський пункт до неї по допомогу звертається щонайменше двадцятеро людей.

«У нас медик – ас! Ми задоволені, що у нас такий фельдшер є», – хвалить фельдшера виконувач обов’язків старости Омелянівського старостинського округу Козелецької селищної ради Раїса Шиян.

Сьогодні в Омелянівському фельдшерсько-акушерському пункті (ФАП) тепло та затишно. Фельдшер привітно усміхається до відвідувачів. У шафі в кабінеті – повно ліків. Тут навіть є денний стаціонар. Там Ольга Драпогуз ставить хворим крапельниці та робить фізпроцедури.

«Я роблю великий обсяг: вимірюю тиск, роблю щеплення, роблю ін’єкції, ставлю крапельниці. У фізкабінеті у нас є інгалятор, є електрофорез. Все, що призначає лікар, я виконую», – розповідає фельдшер.

Те, що в селі Омелянів сьогодні працює ФАП і в ньому тепло та є ліки – заслуга громади, до якої входить цей населений пункт. Місцеві депутати, старости сіл разом з Козелецькою селищною головою вирішили за кошти громади утримувати 13 ФАПів на своїй території. А це – і зарплати, і ліки для хворих, і ремонти, і опалення.

«Це проблема досить серйозна. У зв’язку з реформою медицини ви знаєте, що залишаються тільки амбулаторії і пункти здоров’я. Але закрити зараз фельдшерські пункти в селах ми не бачимо можливим. Чому? Це дуже піднімає соціальну напругу, – пояснює Козелецька селищна голова Олена Дмитренко. – Враховуючи середній вік людей по селах – загалом це пенсіонери, – надання медичної послуги має бути максимально приближеним. Тому ми берем на себе і заробітну плату, і всі витрати на утримання фельдшерських пунктів у 13 населених пунктах».

Реабілітаційний центр

Окрім врятованих від скорочення ФАПів, Козелецька громада вже майже рік фінансує та опікується «Центром комплексної реабілітації дітей із інвалідністю». Раніше заклад підпорядковувався державній районній адміністрації. Ті часи в центрі згадують із острахом.

«Коли ми були при державній районній адміністрації, нас фінансували тільки на заробітну плату, на оплату комунальних послуг і харчування. Все. Підвезення дітей не здійснювалося. Воно здійснювалося за кошти спонсорів або батьків. Ми ходили і вдень, і вночі – шукали спонсорів, щоб нам якось прожити, якісь ремонтні роботи зробити», – розповідає директор «Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю» Козелецької селищної ради Лілія Квітко.

За неповний рік у центрі, кажуть, вже відчули реальні зміни. По-перше, зробили ремонт: поклали лінолеум, поклеїли нові шпалери, встановили кондиціонер, відремонтували опалювальну систему та закупили вогнегасники.

По-друге, працівники отримують стабільну і хорошу зарплату. Тепер тут вже не «ламають голови над питанням: як вижити? Вся увага та турбота – це заняття з особливими дітками. Їх у центрі 87. Діагнози різні – це і ДЦП, і синдром Дауна, і аутизм, і розумова відсталість. У центрі вихованці займаються із реабілітологами, логопедом, масажистом, психологом.

«Ми допомагаємо нашим діткам адаптуватися в нашому суспільстві, допомагаєм розвинути свої творчі здібності, здобути навички, вміння. Якщо потрібно, скорегувати стан їхнього здоров’я, – розповідає директор «Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю» Козелецької селищної ради Лілія Квітко. – Дітки, які мають інвалідність, від 0 до 18 років – вони перебувають в нашому закладі. Ми працюємо тільки за індивідуальною програмою реабілітації».

«Таких закладів в області 4. Три з них розташовані в містах обласного значення: Чернігові, Ніжині, Прилуках. А ось з усіх громад регіону – ми єдині, хто утримує такий заклад. Наша в цьому унікальність», – розповідає начальник відділу зв’язків із громадськістю, ЗМІ і громадськими об’єднаннями Козелецької ОТГ Ірина Санченко.

Сьогодні, коли в центрі тепло та комфортно, а працівники не бояться затримок зарплат, тут мріють про нове сучасне обладнання для своїх вихованців. Сподіваються, знову ж таки, на підтримку громади.

«Хотілося б, щоб ще звернули увагу на реабілітаційне обладнання. Це нам дуже потрібно. Бачите, ми за якими столами працюємо, – показує свій кабінет вчитель-реабілітолог Людмила Кубар. – Хотілось би, щоб було спеціальне реабілітаційне обладнання, спеціальне приладдя для діток. Тому що до такої парти, наприклад, нам дуже важко підвезти дитину на колясці. Хотілось би, щоб вони звернули на це увагу. А так вони дуже-дуже багато помагають».

«Муніципальна варта» поспішає на допомогу

У козелецькій громаді створили власну «Муніципальну варту». Це єдина ОТГ в регіоні, де є така структура. Варту створювали за зразком чернігівської. Та, як виявилось, робота у великому місті та в сільській місцевості – це різні речі.

«Перше, з чим ми зіткнулися, – важко було в плані благоустрою. Набагато простіше пояснити людині в місті – в Чернігові або в Києві, – що не можна складати, захаращувати територію біля під’їздів, дрова не можна збирати біля входу в будинок… А тут, виявляється, важко, – розповідає начальник КП «Муніципальна варта» Сергій Стасевич. – Складно пояснити бабусі і дідусю, які багато років складали ті дрова поряд із будинком, а до них – їхні діди та баби, що так робити не можна. Що це – територія селища, а не їхня власна. І коли ми приїжджали і пояснювали, що це правопорушення і забороняється так робити, спочатку виникали дуже важкі ситуації. Люди сприймали це як перелом через коліно».

Щоб не створювати соціальну напругу, працівники «Муніципальної варти» протоколи про порушення правил благоустрою виписують украй рідко.

«Мене часто запитують, чому не виписуємо протоколи. Я намагаюся пояснити, що складно виписати протокол на 340 гривень бабусі, враховуючи складний матеріальний стан пенсіонерів у країні… Тому більше намагаємося вести роз’яснювальну роботу», – говорить Сергій Стасевич.

Для того, щоб населення саме прагнуло покращувати благоустрій у власній громаді, працівники «Муніципальної варти» показують жителям фотографії із селами в Європі – як там все чисто та прибрано. Роз’яснюють: все це – заслуга насамперед самих жителів.

Більше того, співробітники «Муніципальної варти» і самі не гребують допомогти мешканцям прибрати територію. Якщо, наприклад, бачать, що пенсіонери не можуть це зробити самостійно. За час роботи в козелецькій ОТГ чоловіки з варти вже і дрова рубали, і захаращені території прибирали. Були навіть випадки, коли доводилось використовувати службовий транспорт як катафалк.

«Доволилось нам і трупи возити, – розповідає начальник КП «Муніципальна варта» Сергій Стасевич. – Наприклад, приїжджаємо у віддалені села. А там людина або природною смертю померла, або, наприклад, повісилась. Усі служби виконали свою роботу та пороз’їжджались. Медики із швидкої допомоги та поліція зафіксували смерть і все. А староста стоїть і питає, куди ж йому тепер небіжчика дівати? Ну нічого – знайшли прицеп, завантажили, відвезли в морг. І таке було».

Всього у козелецькій «Муніципальній варті» – шестеро співробітників. Усі – немісцеві. Їх спеціально запрошували на роботу з інших регіонів, щоб не мали ніяких родинних або дружнів зв’язків. Для служби чоловікам виділили авто – ВАЗ 2121. На ньому, кажуть, далеко не поїдеш, тому часто в роботі використовують і власні автівки.

Сьогодні, окрім благоустрою, займаються ще й багатьма іншими проблемами. Наприклад, супроводжують соціальних працівників у неблагополучні родини. Інакше, пояснюють, не можна – були випадки, коли люди в неадекватному стані кидались на соцпрацівників зі зброєю.

Інспектують також віддалені села громади. Там «лякають» грабіжників, які нишпорять по порожніх хатах.

Головним своїм досягненням на сьогодні співробітники «Муніципальної варти» вважають збільшення довіри місцевого населення до них. Тепер жителі Козельця щодня телефонують до диспетчерської варти та повідомляють про різні парвопорушення – чи то хтось ялинки спилює, чи пісок копає, чи з металошукачем полями вештається. Про все доповідають своїм охоронцям, щоправда, поки що інкогніто.

Бібліотеки ніхто не скасовував

Ще один соціальний, але неприбутковий проект козелецької громади – утримання мережі бібліотек. Тут взяли під опіку 19 таких закладів, в яких працює 38 працівників.

«Питання досить таке суперечливе, – зізнається Козелецький селищний голова Олена Дмитренко. – Я спілкуюсь зі своїми колегами з інших громад стосовно бібліотек. Одні говорять про те, що не так вони зараз користуються популярністю. Я вважаю, що бібліотека все таки має бути. І якими б ми з вами не були сучасні, як би не користувалися гаджетами, але книгу ще ніхто не скасував. Тобто бібліотеки у нас ще працюють. І працюють і в селах. І працюють і в самому Козельці.

Народжуваність зростає – садочків не вистачає

Одним з найбільш перспективних проектів в козелецькій громаді вважають підтримку народжуваності. Тут кожна породілля отримує по три тисячі гривень за народження малюка – гроші, кажуть, невеликі, але бейбі-бум вони таки спричинили. Та тепер в громаді мають інший клопіт – для дітей не вистачає садочків.

«У нас проблема – не вистачає катастрофічно місць у дитячих садках Козельця. Хоча їх на сьогодні три. В цьому році ми будемо думати про те, щоб адаптувати якесь приміщення під садочок. Тому що на будівництво нового сьогодні у нас таких можливостей немає. А чергу ми хочемо зменшити. Черга велика. Слава Богу, діти у нас народжуються», – говорить Олена Дмитренко.

Молода, але багата

Козелецька громада запрацювала 17 травня 2017 року. Вона об’єднала 14 сільських рад і одну селищну.

Незважаючи на молодий вік, громада досить заможна. За 2018 рік до бюджету селищної ради надійшло понад 120 мільйонів гривень. Найбільше надходжень мають від податку з доходів фізичних осіб – більш ніж 37 мільйонів. Непогані надходження до спільного «гаманця» – і від податку на майно та акцизного збору.

А ось серед видатків громади першу сходинку займають якраз освітні та соціальні проекти. На управління освіти, культури, сім’ї та молоді в минулому році виділили більш ніж 72 мільйони гривень. Для порівняння, на ремонт доріг витратили лише близько двох мільйонів гривень.

«На жаль, якщо брати в питомій вазі усього зробленого за цей рік – ­якраз на ремонтні роботи на дороги пішло не так багато коштів, – зізнається Олена Дмитренко. – Чому? Ви ж знаєте вартість на сьогодні ремонтних робіт. Будувати нові дороги у нас можливості немає. Але ямкові ремонти робимо постійно. І робимо не тільки в Козельці, але і у населених пунктах, які увійшли до складу об’єднаної громади».

Плани на майбутнє

Планів у козелецької громади чимало. По-перше – підтримувати ті соціальні проекти, які вже почали реалізовувати. По-друге – ремонт доріг та освітлення населених пунктів. По-третє – збільшення кількості дитячих садочків, аби той бейбі-бум, який спостерігають сьогодні, не пішов на спад.

А ще в громаді мріють заробляти гроші на туризмі. Об’єктів, які варто відвідати, вистачає: починаючи від древніх храмів і закінчуючи дерев’яною скульптурою козла, яку минулого року встановили в центрі Козельця.

До речі, саме козел сьогодні привертає велику увагу туристів. Фото з дерев’яним символом селища – обов’язковий ритуал для більшості гостей громади.

Джерело: Радіо Свобода

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Козелецька,

Американцям показали Козелецьку ОТГ

13 березня до Козелецької об’єднаної територіальної громади, що на Чернігівщині, приїхала делегація зі Сполучених Штатів Америки. Такий ознайомчий тур для розуміння прогресу децентралізації організувала Асоціація міст України. Голова Козелецької селищної ради Олена Дмитренко розповіла гостям про те, як громада об’єднувалася…

Шість громад Чернігівщини мають можливість створити сучасні модернізовані ЦНАПи

В цьому їм допомагатиме Програма «U-LEAD з Європою», яка протягом грудня 2018 – січня 2019 проводила третій раунд відбору громад для надання допомоги у модернізації та створенні ЦНАП. Комісія з відбору у складі експертів Програми, представників Секретаріату Кабінету Міністрів України,…

У Козелецькій ОТГ розбираються із зовнішньою рекламою

У Козелецькій селищній ради розбираються, чому надходжень від рекламних вивісок і білбордів до місцевого бюджету дуже мало. Займається цим робоча група, створена розпорядженням Козелецького селищного голови Олени Дмитренко. Найпершим нашим завданням було виявити усі об’єкти зовнішньої реклами на території смт…

Громада для людей. Як на Чернігівщині реалізують соціальні проекти

Там витрачають кошти на неприбуткові проекти, але люди задоволені! У козелецькій громаді (Чернігівська область), окрім звичних для молодих ОТГ ремонтів доріг та вуличного освітлення, значні кошти виділяють на соціальну сферу: активно підтримують молодих мам – при народженні дитини кожна породілля…

Муніципальна варта, бебі-бум та збережена мережа ФАПів – про перші півтора роки Козелецької ОТГ

15 січня Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», організував для журналістів регіональних ЗМІ «Медіа-зустрічі у Козелецькій громаді». Презентувала діяльність громади у «об’єднаному форматі» Олена Дмитренко, Козелецький селищний голова. Вона розповіла про програми, прийняті селищною…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: