Новини

Як Угода мерів та європейські гроші вчать громади економити і берегти довкілля

Промисловість, інфраструктура житлово-комунального фонду, транспорт, житлова забудова – все це робить українські міста великими споживачами енергії. Очевидно, що й розпочинати економити електрику, тепло та енергоносії потрібно саме з міст.

Як Угода мерів та європейські гроші вчать економити і берегти довкілля
Саме на добровільні зобов’язання муніципалітетів і націлена європейська ініціатива Угода мерів (далі – УМ). Як це працює на прикладі сусідніх – Чернігівської та Сумської областей – читайте у матеріалі Часу Чернігівського.

 

Що таке Угода мерів

Угоду мерів започаткували 10 років тому. Ініціатором виступила Європейська Комісія. Ідея полягала у залученні до заходів з економії енергії саме міста, які, за обрахунками європейських експертів, споживають до 80% всієї енергії. Відповідно, ефект від застосування хай і точкових заходів буде суттєвим.

Амбітна ціль УМ – досягти зменшення викидів CO2 до 2030 року щонайменше на 40%.

Зустріч 25-и підписантів УМ щодо розробки Плану дій зі сталого енергетичного розвитку, Київ, 6-7 лютого, ФОТО зі сторінці УМ – Схід у Фейсбуці

Для конкретного міста УМ починається з політичної волі міського очільника та депутатів ради та їх бажання не тільки економити, а й сприяти запровадженню екологічно безпечних технологій. Прагнення оформлюється рішенням міської ради та разом із відповідною анкетою надсилається до Європейської комісії та в Офіс Угоди мерів. Лише після її вивчення відбувається украла дання Угоди.

Надалі у місті проводять облік витрачання енергії та викидів СО2. Аудиту підлягає муніципальний сектор із будівлями, котельнями, транспортом та освітленням – тобто все, щодо чого можна застосувати заходи економії енергії та зменшення екологічної шкоди.

У результаті, через рік після приєднання, муніципалітет мусить підготувати Базовий кадастр викидів(скорочено – БКВ). Документ містить перелік джерел викидів СО2 та можливий прогноз їх скорочення. Наприклад, він може ідентифікувати як джерело значної кількості діоксину вуглецю котельні із застарілим обладнанням, що працюють на мазуті, опалюючи таким чином значну частину муніципальних установ. Чи наявність великих промислових об’єктів у межах міста, які є значними споживачами енергоносіїв та джерелом викидів.

Приклади:

Під час укладання БКВ у Чернігові виявили, що найбільше енергоресурсів споживають дошкільні навчальні заклади та школи – 60% від загальної кількості споживання всієї бюджетної сфери. Ще майже 32% витрачають заклади охорони здоров’я споживають – 31,8%.

У Конотопі (Сумська область) під час складання БКВ виявили, що викиди СО2 напряму залежить від економічної активності. Зменшення викидів з 3,48 до 3,29 тон на рік у розрахунку на 1 мешканця зумовлений кризою 2009 року. А пожвавлення бізнесу знову у 2010 повернуло рівень викиднів на рівень докризового, 2007 року.

У Коропі (Чернігівська область) основним джерелом СО2 є житлові будинки (до 70%).

Вже на основі кадастру викидів готується План дій зі сталого енергетичного розвитку (скорочено ПДСЕР, або План дій). За цей документ, що включає вже конкретні заходи та строки їх виконання.

Це можуть бути:

  • утеплення будинків та споруд як муніципальної власності, так і приватної багатоповерхової забудови: стіни, склопакети, дахи;
  • модернізації освітлення: як вуличного, так і всередині приміщень;
  • встановлення нових чи додаткових приладів обліку;
  • заміна котлів на економічніші або такі, які працюють на альтернативних видах палива;
  • встановлення сонячних батарей;
  • реконструкція водогонів, мереж;
  • оновлення парку електротранспорту;
  • запровадження систем «розумного» керування витрачанням електроенергії, тепла, газу для їх ощадного використання;
  • заходи з мотивації щодо економного енергоспоживання та переходу на споживання відновлювальних видів енергїі;
  • мотивація населення до економії енергії (наприклад, відшкодування відсоткових ставок по кредитах на енергозбереження).

Заходи з енергозбереження по сфері освіти у Ніжині

Де взяти гроші? Це можуть буди кошти самих муніципалітетів, також грантові або кредитні кошти.

– Щоби залучити у місто додаткові фінанси потрібно не тільки їх знайти. Для їх отримання потрібні значні часові затрати, – розповідає Людмила Максименко, начальник управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради, – Втім місто не чекає, а активно вкладає бюджетні кошти, звичайно, спершу визначаючись із пріоритетністю куди. За основу береться ефект: економічний, соціальний. Звичайно, своїм ресурсом охопити всього не можливо.

Чи включати до Плану дій бізнес? Кожен муніципалітет вирішує сам. Для прикладу, у Сумах до заходів одразу включили ТОВ «Сумитеплоенерго» (виробництва теплової енергії та електрики), у Чернігові – ТОВ «ТехНова» (електрика, тепло), ТОВ «Облтеплокомуненерго» (тепло), у Ніжині – ТОВ «Ніжин-тепломережі», у Конотопі – ТОВ «Мотордеталь та ПАТ «Конотопський арматурний завод».

Більшість міст залучає саме ті приватні підприємства, які є постачальникам тепла. Що стосується безпосередньо промисловості, то прикладів співпраці з ними небагато.

 

Від політики – до практичних кроків

Міста, які підписали УМ, можуть отримувати інформаційну, організаційну та методичну підтримку:

  • з боку Офісу Угоди мерів, що розташований у Брюсселі – промоційна та консультативна допомога, загальна координація ініціативи;
  • від офісів-філій – сприяння у підготовці місцевих політик;
  • за рахунок Спільного дослідницького центру Європейської комісії – допомога з науково-технічних питань, пов’язаних, головним чином, з Базовими кадастрами викидів та Планами дій;
  • від Європейського інвестиційного банку – фінансова допомога, інвестиції.

Важливо, що Європейська комісія, залучаючи українські міста до енергоефективності, пропонує не лише методологію, а й чіткий фінансовий ресурс – своєрідні бонуси для мотивації енергоефективності. Залучатися можуть безпосередньо кошти Європейського Союзу.

Конотоп. Для прикладу, саме за грантові кошти ЄС реалізують проект «Підвищення енергоефективності будівель освітніх закладів міста Конотоп». На часі – реконструкція будівлі місцевої гімназії, також на кошти ЄС.

Енергомодернізація дитячого садка №10 «Ялинка» у Конотопі

У Конотопі активно «піарять» міський трамвай як екологічний вид транспорту. У 2015 році тут провели кілька промоакцій, включаючи конкурс

У Конотопі готуються до промоакції з популяризації трамваю, 2015 рік

Суми. Для проведення аудиту енергетичного менеджменту у місті залучили кошти проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні». Аудитори оцінили систему управління енергоресурсами будівель 3 дитсадків та шести шкіл на предмет відповідності вимогам та рекомендаціям міжнародного стандарту ISO 50001:2011, проаналізували впровадження міської енергетичної політики.

4,1 мільйона гривень з міського бюджету та коштів НЕФКО (NEFCO, англ.: Північна екологічна фінансова корпорація, що надає фінансову підтримку різним екологічно важливим проектам) витратили на підвищення енергоефективності в 4-х освітніх закладах.

Чернігів. Вже кілька років міська рада залучає кошти проекту USAID «Муніціпальна енергетична реформа в Україні». Зокрема, міська школа № 5 стала переможцем конкурсу на зменшення споживання електроенергії в загальноосвітніх школах. За кошти USAID проведено енергоаудит навчального закладу. Найближчим часом рахунок коштів НЕФКО та фонду I5P розпочнуться роботи з реалізації проекту.

У 2017 році місто придбало 15 низькопольних тролейбусів. Вже на 2018 рік у рамках проекту «Підвищення ефективності громадського електротранспорту міста Чернігова» заплановано придбання ще 40 тролейбусів за кошти Європейського інвестиційного банку.

Новий тролейбус у ЧерніговіНа відео: Чернігів. Школа-колегіум №11

Мена. У 2015 році місто стало переможцем грантового конкурсу в рамках програми Європейської Комісії «Демонстраційні проекти Угоди мерів», що фінансується із фондів Європейського Союзу. Загальний бюджет проекту становить 638 тисяч євро, з яких 500 тисяч – кошти ЄС, решта – кошти ДФРР.

 

Угода мерів – додатковий стимул

Очевидно, що УМ – додатковий стимул для тих, хто вже займається енергоефективністю. І всі перераховані вище приклади – безумовна #ПЕРЕМОГА міст, що залучили міжнародні чи грантові кошти, а також власне фінансування.

Деякі міста за роки з часу приєднанні ініціативи УМ майже не посунулись у виконанні заходів. Інші муніципалітети знаходяться на самому початку реалізації УМ, тож похвалитись значними успіхами поки не можуть.

Загалом на Чернігівщині у 12 містах, які доєднались до УМ живе більш як половина населення області – 517 тисяч осіб. На Сумщині у 4 містах – 405 тисяч, що становить 36%.

Більшість міст, що долучились до УМ в останні роки, перебувають на етапах розробки Планів дій зі сталого енергетичного розвитку.

Так, Глухів (Сумська область) приєднався до УМ менше року тому, у серпні 2017-го. І наразі має лише Дорожню карту проектних ідей, затверджену у березні ц.о.

– План дій зі сталого енергетичного розвитку наразі на стадії розробки. Щодо строків, то вони умовні: можливо, документ буде готовий через кілька місяців. І після громадського обговорення буде винесений на розгляд міської ради. Вже відомо, що акцент щодо скорочення викидів та запровадження заходів з енергоефективності буде на закладах бюджетної сфери, – розповіли у відділі енергоменеджменту та підтримки підприємництва Глухівської міської ради (відділ створений кілька місяців тому). Також, як повідомили працівники міськради, безпосередніми пошуками міжнародних партнерів чи донорів для заходів з енергоефективності згідно Плану дій займатимуться вже після прийняття документу.

Втім, навіть не маючи формальних документів щодо УМ, у Глухові вже запровадили систему енергоменеджменту у бюджетній сфері. Ведеться облік та аналіз енергоспоживання, плануються заходи з енергозбереження, проводиться енергомоніторинг муніципальних будівель.

Новгород-Сіверський (Чернігівська область), долучився до УМ у 2016-му. Тут вже розробили та затвердили на сесії міської ради ПСДЕР.

– Наш План дій ще не прийняли в офісі Угоди мерів. Міська рада направила всі необхідні документи та чекає. Втім місто не сидить склавши руки. Для прикладу, почали модернізацію вуличного освітлення, 70% ламп накалювання змінили на LED-лампи, – коментує Новгород-Сіверський міський голова Олег Бондаренко. А от в рамках УМ зосередяться на впровадженні енергоефективних заходів у закладах освіти.

Місто Короп (Чернігівська область), доєдналось до УМ у 2013 році, підготувало План дій. Втім особливого прогресу його виконанні немає. Наразі, за інформацією міської ради, акцент робиться на інформаційній складовій та підготовці моніторингової звітності. Нарікають і на кадрову проблему. А ось конкретних проектів, реалізованих у рамках ініціативи, немає.

Автори УМ передбачили і механізм виключення з ініціативи. Таке може відбутись у разі порушення строків розробки Базового реєстру, ПДСЕР, а також звітні документи про його реалізацію. Останні готуються кожні 2 роки після затвердження Плану дій. І має включати поточний стан виконання заходів, орієнтовні обсяги інвестованих коштів та проміжні результати щодо скорочення викидів СО2.

Наскільки вдалося з’ясувати Часу Чернігівському, прецедентів «відрахування» міст Чернігівщини та Сумщини від УМ не було.

У той же час, експерти досить скептично оцінюють здатність українських міст виконувати зобов’язання Угоди мерів. Адже лише невелика частина міст здатна виконати свої зобов’язання у рамках ініціативи.

– Угода мерів – це не річ в собі, це ініціатива громади. Це вікно можливостей бути долученим до міжнародних проектів, але й додаткові зобов’язання – зменшення викидів СО2. На жаль, в Україні часто цей документ просто є пунктом статистики у розділі досягнення (от підписали), але при цьому він просто лежить і припадає пилом через невиконання зобов’язань, – каже Андрій Кирчів, виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”.

До того ж, наразі українські міста геть не розуміють, що УМ – це поєднання екологічного світогляду, стратегічного планування та далекоглядності муніципалітету, свідомості громадян та створення умов для інтересу бізнесу. Тобто, Угоду мерів самими зусиллями міської ради не виконати.

Як приклад, Андрій Кирчів наводить ініціативу в одному з міст Норвегії. Тут муніципалітет та бізнес спільно створили сонячну карту місцевості. Було взято карту будинків цього муніципалітету, розраховано площу дахів, їх орієнтацію відносно сонця, встановлено які площини є придатні для встановлення фотовольтаїки і вирахувано вартість прилаштування сонячних батарей для певного будинку.

– Інтерес бізнесу – він постачальник фотовольтаїки і розробник карти, інтерес муніципалітету – зручність громадян у підборі індивідуального енергоефективного механізму для кожного будинку, також розрахунки та переобладнання об’єктів соціальної сфери, – упевнений експерт.

Іще одна проблема – навіть за умови фінансування проблемним може виявитися … саме виконання робіт. Адже значні кошти та високі вимоги щодо якості робіт та матеріалів вимагають високопрофесійних підрядників.

Тож, навіть знайшовши кошти, міста починають пошук виконавців робіт з енергозбереження чи термомодернізації.

– Підрядник має виконати роботу якісно та охопити увесь той обсяг робіт, який потрібен місту. Минулого року [2017] місто активно розвивалось, вкладались кошти як на капітальний ремонт, так і на проектування, і ми зіштовхнулись із проблемою, що у нас не вистачає тих, хто може виконати нашу заявку швидко, якісно та у строк, – зауважує начальник управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради Людмила Максименко.

 

Висновки

Очевидно, що кошти міжнародних донорів не можуть і не повинні бути єдиним джерелом фінансування заходів з виконання зобов’язань УМ. Зрозумілим є і те, що Європа не збирається повністю фінансувати проекти енергоефективності в Україні. Доречніше вважати європейські та донорські кошти тимчасовим стимулом.

Основним спонсором заходів з енергозбереження, ощадливості, збереження екології та зменшення викидів СО2 мають бути а) громади, які усвідомили необхідність поступального руху до європейських стандартів; б) громадяни, які інвестують у власну економію; в) місцевий бізнес.

А сумлінне виконання УМ не лише дозволить зробити українські міста сучаснішими та економнішими, а й в глобальному розрізі питання наблизить Україну до ЄС. Адже важливими пунктами Угоди про асоціацію є енергоефективність та збереження навколишнього середовища. На жаль, у зазначених питаннях у 2017 році прогресу мали лише на 36% та 47% відповідно.

* * *

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Громади,

Порошенко пообіцяв ліквідувати ОДА після виборів

Президент України Петро Порошенко у разі перемоги на виборах обіцяє ініціювати зміни до Конституції щодо ліквідації посад голів ОДА. Про це Порошенко сказав під час спілкування з журналістами у конференц-залі НСК «Олімпійський» 14 квітня. “Одразу після президентських виборів ініціюватиму зміни…

Чернігівщина залишається у лідерах децентралізації

Чернігівська область зберігає лідируючі позиції із впровадження децентралізаційної реформи – за даними щомісячного моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування займає 4 позицію. Окрім Чернігівщини, до першої п’ятірки також входять Житомирська, Запорізька, Дніпропетровська та Хмельницька області. Нагадаємо, моніторинг здійснює…

Вже скоро в Україні буде більше 1000 об’єднаних громад

Процес децентралізації в Україні не збавляє темпів, зокрема – добровільне об’єднання територіальних громад. Про це свідчать дані обласних державних адміністрацій, надані Мінрегіону. На цей день 16 об’єднаних громад з чисельністю майже 150 тисяч населення очікують висновків обласних державних адміністрацій щодо…

Як сайти ОТГ інформують громадян

Інформаційний сайт громади разом із соціальними мережами – це «обличчя» ОТГ у віртуальному світі, яке бачить найбільша кількість користувачів. І в залежності від того, яку інформацію хтось шукає, сайт може стати в пригоді інвесторам та бізнесменам, туристам і потенційним жителям…

При Чернігівській ОДА створили Раду голів ОТГ

Голова Чернігівської ОДА Олександр Мисник сьогодні провів перше засідання Ради сільських, селищних, міських голів об’єднаних територіальних громад. Рада — новий консультативно-дорадчий орган при голові облдержадміністрації, утворений для налагодження взаємодії у вирішенні проблемних питань розвитку ОТГ. До її складу увійшли усі…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: