Новини

Чи запрацює в населених пунктах “сміттєва реформа”?

Про те, що з 1 січня 2018 року українці мусять сортувати сміття, мабуть, чув уже кожен. Таким чином Україна на крок наблизиться до Європи та зробить свій внесок в охорону довкілля. Однак не все так просто на шляху до благородної мети.

Відповідно до Угоди про Асоціацію, Україна погодилася провести поступове наближення свого законодавства до законодавства ЄС і у сфері охорони довкілля. На це маємо час у межах від двох до десяти років (починаючи з 2014-го року).

Основну частину природоохоронного законодавства та політики ЄС, включаючи, зокрема, поводження з відходами, представляють 35 директив ЄС.

Насамперед, Україна має імплементувати три директиви, що пов’язані з управлінням відходами:

  • Директива № 2008/98/ЄС про відходи (зокрема, прийняття в Україні національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів) – протягом 3 років; підготовка планів щодо управління відходами згідно із п’ятиетапною ієрархією відходів та програм щодо попередження утворення відходів – також протягом 3 років; встановлення дозвільної системи для установ/підприємств, що здійснюють операції з видалення чи утилізації відходів – протягом 5 років; запровадження реєстру установ і підприємств, які здійснюють збір та транспортування відходів – 5 років.)
  • Директива № 1999/31/ЄС про захоронення відходів ( зокрема, також прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів); має зявитися класифікація місць захоронення відходів; стратегія щодо зменшення кількості міських відходів; встановлення процедур контролю та моніторингу під час функціонування та закриття полігоні; впровадження планів очистки існуючих місць захоронення та ін.) Ці положення Директиви мають бути впроваджені для існуючих установок/обладнання протягом 6 років.
  • Директива № 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості – зокрема, встановлення системи, яка забезпечить створення/розроблення операторами (суб’єктами господарювання) планів управління відходами (визначення та класифікація засобів поводження/переробки з відходами; характеристика відходів); встановлення дозвільної системи, фінансових гарантій та системи контролю; встановлення процедур закриття та подальшого нагляду за виробничими майданчиками відходів видобувної діяльності; створення реєстру закритих майданчиків відходів видобувної діяльності – 5 років.

“На сьогодні Україна має старий рамковий Закон «Про відходи», у якому не враховані вимоги Директив. Але і в цьому документі прописаний механізм роздільного збирання відходів підприємствами, що уклали договір з органами місцевого самоврядування (стаття 17). З 1 січня вступила заборона захоронення неперероблених і необроблених відходів. Однак поки не виокремлено ієрархії поводження з відходами, що є в європейському законодавстві.

Наразі і ми лише маємо Національну стратегію поводження управління з відходами, яка прийнята постановою КМУ 8 листопада минулого року.Ця стратегія передбачає розроблення Національного плану управління з відходами, на підстави якого мають створювати регіональні плани (за європейським зразком).
Впоратися з цим завданням області мають за два роки після ухвалення Національного плану, робота над ним вже почалася”, — розповідає асистент кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності інституту екології,природоохоронної діяльностіта туризму імені В. Чорновола Алла Войціховська.

Зазначила експертка і про відповідальності за неправильне поводження з відходами. Вона передбачена в Адміністративному (850-1600 гривень) та Кримінальному кодексах. Однак штрафувати людей за несортування сміття не можуть, якщо таку можливість не забезпечив орган місцевого самоврядування. Інформація про пункти збору і переробки сміття має бути розповсюджена серед мешканців територіальної громади.

До слова, за статистикою Мінрегіону, лише 2% населених пунктів України забезпечені роздільним сортування.

Переробка теж маж нюанси – підприємствам треба ретельно відсортована сировина.

«Окрема проблема — це будівельне сміття, яке часто викидають разом з іншими відходами — немає нічого гіршого, ніж облицювальна плитка, бо її уламки псують обладнання. От італійська лінія на здолбунівському заводі пропрацювала з півроку і вийшла з ладу», – розповідає Микола Горбачук, директор «Укреко-Індастрі».

Більшість українців уже готові розпочати чи й почали сортувати сміття, однак і ті, й інші нарікають на одну проблему – відсутність контейнерів.

Еко-активісти зазначають, що значно підвищити відсоток громадян, які таки дотримуватимуться вимог, допоможе правильно сформований державний меседж: сміття – це ресурс. А в його основу краще брати практичний приклад країн ЄС.

“На жаль, багато мешканців не розуміють, як саме сортувати сміття, або навіщо це робити. І головна проблема в їх не доінформованості. Але я впевнена, що завдяки інформаційній компанії та дійсно реального прикладу свідомих чернігівців – усе це реально. До слова, у рамках діяльності Let’s do it, Ukraine! Заплановано чимало тренінгів та проектів саме для просвітницької роботи в регіоні”, — обласний координатор Let’s do it, Ukraine! В Чернігівській області Вікторія Богдан.

Цікаво знати: Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн.

Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана “сміттєва” поліція, яка штрафує порушників.


Джерело: Час Чернігівський

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада,

Пільзно, Чарна, Дебіце, Жираков – що побачили представники громад у Польщі

  Як відомо, кожна польська гміна має свої особливості та цікавинки, що привертають до них увагу. Остання конвертується в розвиток територіальних спільнот. В тому мала можливість переконатися делегація голів територіальних громад Чернігівщини, що перебувала в Підкарпатському воєводстві з 13 по 18…

Створено «Асоціацію об’єднаних територіальних громад Чернігівщини»

Керівники об’єднаних територіальних громад Чернігівської області 18-19 травня зібралися на дводенний семінар «Реформа децентралізації: вектор розвитку – Європа», який організував Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону. Читайте також

Шість громад з Чернігівщини хочуть грошей на створення ЦНАПів

Бобровицька, Вертіївська, Іванівська, Куликівська, Михайло-Коцюбинськa, Коропська ОТГ пройшли попередній відбір на отримання допомоги від Програми «U-LEAD з Європою» у модернізації та створенні ЦНАПів. Остання із зазначених громад претендує на спеціальний вид допомоги -«Мобільний ЦНАП». Читайте також

Представників ОТГ вчили як організувати цивільну оборону в громаді

27 квітня у Чернігівському відокремленому підрозділі Центру розвитку місцевого самоврядування з головами об’єднаних територіальних громад області відбувся семінар з питань організації цивільного захисту в об’єднаних територіальних громадах. Його організаторами виступили Управління ДСНС України у Чернігівській області, Центр розвитку місцевого самоврядування…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: