29 жовтня відбулися вибори голів і депутатів у 14 об’єднаних громадах. Кандидатів на ці посади було безліч, кипіли справжні пристрасті, як колись у чергах за дефіцитом. І підступи, і капості, і навіть підкуп виборців – усього траплялося під час виборчої кампанії. Кажуть, по селах роздавали від 300 до 600 гривень за голос.

24 грудня знову вибори голів громад. Тепер роздають і по тисячі гривень, якщо вірити обуреним заявам місцевих політиків. Чому ж так прагнуть у голови громад? Яким медом ті посади намазані?

ХОЛМИ: «ПОСТАВИЛИ КРОСНА, ЩОБ ПРЯСТИ»

– Чому ви покинули спокійну роботу і захотіли керувати громадою? – спитала у Олександра ШЕВЧИКА, колишнього директора Холминської школи (Корюківський район).

– Стабільна школа вже є, потрібна стабільна громада. Хочеться мати хорошу лікарню, клуби, ФАПи, садочки. Створити щось нове. Наприклад, футбольне поле зі штучним покриттям. Проект на 1,5 мільйона гривень. 30 відсотків – кошти громади, решта з держбюджету. Треба розвивати туризм і заробляти гроші. У нас є громадська організація «Джерело відродження». Поставили кросна, щоб прясти килими, смугасті доріжки. Найстарішій майстрині 94 роки.

– Яка у вас нині зарплата?

– Не провокуйте… І так проблем багато. Не вистачає кадрів. Наприклад, до цього часу немає директора школи. Виконує обов’язки заступник. На конкурс не подано жодної кандидатури. Де-юре, школа підпорядковується району. Де-факто, це проблема громади.

КУЛИКІВКА: «НАВЧИМОСЯ ЗАРОБЛЯТИ – БУДЕ ДОБРЕ»

– Наталіє Миколаївно, чому вас зі стабільної посади, що не передбачає великої відповідальності, понесло у голови ОТГ?

Наталія ХАЛІМОН, колишня голова райради, відповіла:

– Над цим іноді сама задумуюсь. Пішла, щоб перевірити власні сили. Також це унікальна можливість втілити свої ідеї і принести користь громаді. Ламати завжди легко, створювати важче. Шанс мені дала громада, і його треба використати. Є команда, я на неї покладаюся. Якби була сама, не ризикнула б. Я не боялася програти. Проте і досі перебуваю у поствиборчому синдромі.

– Яка у вас зарплата?

– Нині 16 тисяч гривень. Головою райради я мала 5300 оклад плюс надбавку за ранг, вислугу років і т. д. У травні Кабінет Міністрів додав преміювання. До того отримувала менше.

– Які проекти на меті?

– Плануємо відкрити міні-пекарню. Куликівські ковбаси є, куликівське масло і молоко є, а хлібних виробів немає. Міні-асфальтний завод потрібен, бо у селах дороги – просто катастрофа. Будинок побуту, хоча б один на громаду, хочеться відкрити. Ще будучи головою райради, відправила до Державного фонду регіонального розвитку проект на 8 мільйонів гривень на придбання комунальної техніки. 10 відсотків фінансуватиме громада, 90 відсотків – з фонду. Нині триває конкурсний відбір проектів. Нам потрібні: трактор, автобус, сміттєвоз, косарка, машина-подрібнювач деревини. Адже у Куликівській центральній районній лікарні котел працює на відходах соняшнику, кукурудзи, подрібненій щепі.

Потрібно створювати майданчик для роздільного збору сміття. Заробляти гроші, а не проїдати. Коли навчимося заробляти, все у нас буде добре.

СЕМЕНІВКА: «БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, РЕСУРСІВ»

– Сергію Івановичу, ви прийшли на посаду голови ОТГ, тому що райдержадміністрації мають ліквідувати? – провокую Сергія ДЕДЕНКА, колишнього голову Семенівської РДА.

– Тому що цікаво працювати, більше можливостей. Те, що я робив, перебуваючи на посаді голови РДА, можу втілювати тут краще, маючи ресурс. Це і енергозбереження, й інші проекти.

– У зарплаті виграли чи програли? Скільки?

– Програв. Скільки, ще не знаю. Я на день вийшов на роботу і потрапив до лікарні. Отримаю – побачу різницю.

– Кажуть, очільники ОТГ відчувають себе князьками.

– Що маєте на увазі? Нікому не підпорядковуються? Я себе таким не відчуваю.

– На який термін вас обрали: 4-5 років?

– Цього ніхто не знає. Кажуть, вибори будуть через два роки.

БОБРОВИЦЯ: «Нема за що вчепити, то чого переживати?»

– Тетяно Миколаївно, навіщо вам посада, де треба крутитись як білка в колесі? – цікавлюся в Тетяни КОВЧЕЖНЮК, вона працювала головою райради.

– Захотіла туди, де ще нас не було. У райдержадміністрації працювала, в райраді теж.

– У зарплаті втратили?

– Не в грошах щастя.

– Перед виборами за підозрою в хабарництві затримали голову сільради у Бо-бровицькому районі. Не боїтеся підступів колишніх конкурентів? Провокацій?

– Підступи були, є і будуть. Але якщо нема за що вчепити, то чого переживати? Я з 1998 року працювала заступником у п’яти голів райдержадміністрації, головою ради.

ЛЮБЕЧ: «ПОПРАЦЮЄМО – ПОБАЧИМО»

– Сергію Івановичу, навіщо ви прийшли на цю посаду? – напряму доскіпуюсь до Сергія ПІНЧУКА, колишнього командира взводу ДАІ, а тепер голови Любецької громади Ріпкинського району.

– Принести користь громаді. Та у мене принцип: спочатку зроби, потім говори.

Джерело: «Чернігівський вісник» №51 від 21.12.2017