Кожна людина потрібна саме на тому місці, де вона зараз знаходиться. Більшість свого часу ми проводимо на роботі, тому дуже важливо, з якими людьми щодня працюємо пліч-о-пліч. Тож, прийшовши у нову і молоду команду Козелецької селищної ради об’єднаної територіальної громади, я, звісно, хотіла більше дізнатися про людей, з якими тепер проводжу 8 годин на день. На спостереження мала три місяці. Тож спробую описати кожного кількома словами.

Почнімо з голови громади – Олени Дмитренко. Вона – це велике серце, людяність і професіоналізм. Немає такої проблеми, повз яку вона пройшла б, не допомігши. Надзвичайно багато для неї важать рідні люди. І не лише дочка чи онук, а й тітки-дядьки, бабусі, двоюрідні та троюрідні родичі. Про своїх колег Олена Борисівна каже: «Я хочу мати не просто колектив, а колектив-родину». Працює вона з неймовірною віддачею, тому часто своїм прикладом запалює оточуючих.

Микола Чемерис (заступник голови) – наполегливий, працьовитий і серйозний. Рідко можна побачити, щобМикола Михайлович посміхався. Ось що значить справжній чоловік, який не дозволяє собі зайвий раз виявляти емоції. Кропітка праця над відкриттям двох додаткових груп козелецького дитсадочка і її відмінний результат – його заслуга. Бо саме Микола Михайлович днював і ночував біля майбутнього садка.

Інна Ярошенко (заступник голови) – рукоділля, квіти і щирість.

Вишиває й нитками, і бісером, і стрічками, виготовляє прикраси у техніці канзаші – це все про Інну Віталіївну. Ще вона обожнює квіти, лише в кабінеті у неї понад 30 горщиків кімнатних, а вдома – більш ніж 100 видів на клумбі. Звідси й непідробна щирість, доброта. Наприклад, свої вишиті картини і зроблені прикраси Інна Віталіївна майже всі роздаровує.

Наталія Лугина (секретар селищної ради) – самоосвіта, творчість і відповідальність. Наталія має вищу освіту журналіста, постійно проходить різноманітні курси, семінари, тренінги. Сьогодні багато уваги приділяє темі місцевого самоврядування і децентралізації зокрема. Про журналістів кажуть, що вони не бувають колишніми, і це правда. На нинішньому робочому місці Наталія так само прискіпливо ставиться до деталей, як і при написанні статей у газету.

Олена Матющенко (начальник фінансового управління) дуже любить подорожувати, вже побувала у Прибалтиці, Білорусі, Молдові, об’їздила весь Крим, відкрила для себе красу Карпат. Її мрія – з’їздити у Грузію. Визначальна риса характеру – правдолюбство. «Не можу бачити несправедливості!» – говорить Олена Михайлівна про себе. Колеги підтверджують: за правду вона запалюється наче іскра.

Оксана Головко (секретар виконкому) – спортивна, чарівна, соціально відповідальна. Єдиний працівник громади, який постійно відвідує спортзалу. Оксана привертає увагу своєю чарівною усмішкою. Люди тягнуться до неї ще й тому, що вона постійно бере участь у соціальних акціях – то прибирає навколишню територію з командою однодумців, то організовує побудову дитячого майданчика, то ще щось вигадає.

Тетяна Лєпєєва (начальник юридичного відділу) – драйв, тварини і рок. Ніжна на вигляд Тетяна у вільний час любить слухати рок. Улюблені гурти – «Holyhell», «Rammstein», «Paіn». Та якби у неї було багато грошей, то неодмінно витратила б їх на притулок для тварин. До всього наша юристка має більш ніж 20 років водійського стажу. Вона любить саму дорогу.

Євген Науменко (спеціаліст) – вірність, відповідальність і волонтерство. До нього й зараз ідуть освітяни по пора ду, а д же він 10 років пропрацював директором школи. Із 2014-го – активний волонтер козелецької ГО «Грім». Не покинув цієї справи і коли хвиля ентузіазму серед населення спала, а залишився, як завжди, вірний початій справі.

Людмила Черняк (начальник кадрового відділу) – вимогливість, хазяйновитість. Мрія, а не жінка; вона обожнює займатися хатніми справами. І робить це педантично, з усією старанністю. Так само і в роботі вимоглива як до себе, так і до колег. Незважаючи на те що має єдиного сина Віталія, Людмила Григорівна майстерно плете найрізноманітніші коси, колоски і таке інше.

Світлана Адаменко (заступник начальника кадрового відділу) – любов до собак і тихого полювання, комунікабельність. Після роботи вона має сили лише на улюбленця Нокі. По життю Світлана дуже товариська. Але не балакуча, як правило, говорить лише по ділу. Її пристрасть – гриби. Якось сама назбирала їх 4 верейки!

Анна Нагорна (спеціаліст) – красуня, співачка і веселушка. Вона така у нас одна! Не дарма її робоче місце у приймальні, бо приймати людей треба з посмішкою, а де треба – розрядити ситуацію, відповісти з гумором. До того ж Аня – обличчя нашої команди. Уся її родина з діда-прадіда співала. Не відстає й Анюта.

Юлія Грицан (начальник загального відділу) – скромність, кулінарія і відпочинок на природі. Саме так любить проводити вільний час Юлія. Тому часто ходить у міні-походи з чоловіком Антоном і друзями. Прекрасно готує, особливо любить запікати фаршировану індичку. І, спілкуючись із Юлею, ніколи не подумаєш, що вона – начальник. Надто скромна.

Лариса Березан (спеціаліст) – море, детективи і мир. Читання детективних романів – її слабкість. Лариса виросла під Маріуполем, тому обожнює море. Щороку їздить туди, навіть під час проведення АТО. Там і досі живуть її рідні. Тому найбільше бажання Лариси – аби на Сході України припинилася війна і знову запанував мир.

Ольга Панченко (спеціаліст) – оптимістка, господиня. Найбільшим своїм скарбом вважає синів Андрія й Віктора та чоловіка Олександра. Сама співає, танцює, купу анекдотів знає, і діти такі ж – завжди беруть участь у культурних чи спортивних заходах. Та й вдома сумувати їм усім не доводиться – господарства повен двір: корова, свині, кури, кролі, ще й коти з собаками. Ірина Санченко (начальник відділу зв’язків) – нестримна, любляча. Її енергія – як гірська річка, перед натиском якої ніщо не встоїть. Це й допомагає Ірині досягати бажаного. А бажає вона тільки блага, і не для себе, а для оточуючих. Бо любить людей по-справжньому. Ну і нарешті вона – моя начальниця. Але не командир, а подруга.

Усі ці люди вже стали для мене своїми. І ми з перших днів працюємо як злагоджена команда. Адже для кожного важливо відчувати себе на своєму місці. Саме там, де я зараз!

Джерело: «Гарт» №49 від 7 грудня 2017 року, автор: Ганна Самойленко, спеціаліст відділу зв’язків Козелецької селищної ради