Новини

Земельний конфлікт горбівчан розв’яже вже влада ОТГ

Холоди стишили протистояння, що розгорілося у Горбовому Куликівського району у вересні нинішнього року. Протест власників корів був несподіваним, стихійним і певною мірою політично забарвленим – спалахнув напередодні виборів в ОТГ.

У кожного своя правда

Ще торік, навесні, у село прийшов новий інвестор з намірами обробляти розпайовані сіножаті й пасовища. Горбівська сільська рада за рішенням сесії передала товариству «Горбів Агро» 548 гектарів не витребуваних спадкоємцями паїв, що й спричинило бунт власників корів. Хоча сільрада дбала про наповнення бюджету і виконання соціальних програм.

Селяни стверджують, що орендарі частково розорали громадське пасовище і придеснянські луки та засіяли їх кукурудзою. Тепер людям нібито і худобину ніде пасти, і сіна для власної корівчини вкосити.

Товариство відстоює свою позицію – працюють винятково у правовому полі, уклавши з власниками паїв відповідні договори.

Учасників конфлікту намагалася примирити і сільський голова, і районна влада. Та в кожного своя правда, і всі надії сільчан щодо розв’язання «пасовищного» конфлікту – на Куликівську об’єднану територіальну громаду. ОТГ має набути нових повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населених пунктів.

«Мертві» паї нікого не цікавили»

За словами економіста «Горбів Агро» Лесі Білогури, котра добре обізнана з сільськими реаліями, до червня минулого року ні «мертві» паї, ні розпайовані сіножаті й пасовища нікого не цікавили. Тривалий час ці ділянки землі ніким не оброблялися – відтак пайовики не мали жодної гривні прибутків.

Два інші інвестори – товариства «Полісся» і «Егрес Агро» – орендували в Горбові тільки орні землі. Новий інвестор уклав із селянами угоду на оренду саме сіножатей і пасовищ – загалом десь тисяча гектарів. Частина сільчан здала свої паї, частина – ще ні.

Надія Книга

– Крепко довго думала, перш ніж укласти договір, – зізнається Надія Книга. – Не раз їздила дивилася на свій сінокіс. Надіялася, а вдруг трава уродить. Літом знов побула. Глянула – один щавель і колючок даже немає. Травичка рідюсінька – аж чорна земля. Думаю, сіна тут не косиш. Пустовали паї і пасовища – мої й покійного чоловіка. Доходу ні кап’я – одна тривога. Чужі корови тут пасуться, а я для своєї Липки сіно купувала. Віддала паї «Горбів Агро» – і живі гроші получила.

Надія Книга розповідає про свою Липку як про члена родини – з теплотою й любов’ю. Життя й щоденні клопоти селянки крутяться довкола годувальниці. Тримає корівчину задля сина. Мріє, що він ось-не-ось одружиться. Народяться діти – і буде онукам молоко.

– Одержала гроші за паї. Держу їх в руках і думаю: «Раньше ж нічого не було». Купила і сіна, і дров на зиму, – розповідає жінка. – Пенсія моя невелика. Ні гривні знов не добавили. Жалкую, що зразу, як другі люди, не оддала в оренду паї.

Відповідно до Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення це не тільки рілля, але й багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги. Отож їх обробіток приносить горбівчанам гроші.

Віра Марусик

– Ми ж чоловіком теж віддали свої паї в «Горбів Агро», – каже Віра Марусик. – У колгоспі обоє їх заробили. Я ще й батьківські здала. Гроші в хазяйстві не лишні. Сіна чоловік накосив для Квіточки.

За словами сільчан, Віра Марусик за корівчиною ходить, як за дитиною. З телятка її виростила.

– Без мене моя Квіточка нікуди не ступає. З паші йде – мукає. Озвуся до неї, а вона і чуствує, що то я. Годувальниця наша. Без корови ж ніяк не обійтися, – запевняє Віра Анатоліївна. – Люди тепер тримаються за гроші: оддають паї в оренду. Скільки год пустували сіножаті та пасовища.

Марія Андряник

Сорок років пропрацювала в місцевому колгоспі й Марія Іванівна Андряник. То ж паї, як підкреслює, має «чесні, трудом зароблені». Теж уклала договори на оренду з «Горбів Агро».

– Гроші не лишні. Телятко рощу, бо без корови тяжко, – зізнається селянка. – Сіно дороге. Сей год трави мало було. Хто пользував наші паї – ні молока не давали, ні грошей.

Літній жінці по зборах ніколи не ходити – «вся в заботах весь свій вік».

 

«Випасали худобу, де хотіли…»

Горбівчани розділилися на кілька таборів. Селяни, які уклали угоди з товариством «Горбів Агро», задоволені співпрацею з новим інвестором. Власники корів, які роками косили траву (як хотіли і де заманеться) та продавали сіно з чужих паїв чи випасали там корів, звісно ж, обурені. Їх небагато. Сільчани, чия хата скраю, займають позицію невтручання.

Андрій Штупун

– Усе зроблено згідно з чинним законодавством. Укладено з реальними власниками паїв понад 700 договорів. Це більше 70 відсотків пайовиків. Люди задоволені. Та є і невдоволені – ті, хто увесь цей час використовували землю на власний розсуд. Де заманеться, там і косили траву, а сіно продавали бабусям, – коментує ситуацію директор «Горбів Агро» Андрій Штупун. – Є горбівчани, котрі тримають 5–6 корів і мають один пай чи й взагалі його не мають.

На думку директора, бунтарі користувалися чужими наділами для свого блага. Тому й конфліктують. Жителі села, що здали свої паї в оренду, на збори не ходять і не бунтують.

– Пайовики задоволені умовами нашої співпраці: платимо високі відсотки за оренду землі, – додає Андрій. – Хто хотів, брав сіно. Решта – гроші.

Моє спілкування з сільчанками переконало, що виплати за паї – суттєвий додаток до невеликих пенсій. А людські корови «ходили по паях не по закону», бо є ж у Горбові громадське пасовище загального користування.

Оксана Трикашна

– За кожну корову до бюджету сільради надходить 20 гривень. Таку суму затверджено на загальних зборах села, – розповіла сільський голова Оксана Трикашна. – Загалом в особистих господарствах нині налічується 261 корова.

Як поінформувала Оксана Миколаївна, плата ж за передані товариству «Горбів Агро» не переоформлені паї – це додаткові надходження в бюджет села: по 50 гривень за кожен гектар. Поважна комісія з району, що перевіряла правомірність угоди, жодних порушень не виявила. У рамках чинного законодавста обробляє землю й «Горбів Агро».

 

«Паспорти пасовищ є. Треба ще ревізія»

Селяни, як правило, випасають худобу за межами населених пунктів на землях сільськогосподарського призначення державної власності. Нерідко це робиться без відповідного оформлення права користування такими земельними ділянками. Звідси й корені бунту чи, як кажуть вже після недавніх виборів, «політичного заколоту».

Власники корів вихлюпнули емоції, заспокоїлися, дочекалися виборів та обрали голову Куликівської об’єднаної громади. З часом саме ОТГ і поставить остаточну крапку в земельному конфлікті, породженому в одному з найбільших сіл району.

– Люди добре знають, що сільрада оформила вже три паспорти на громадські пасовища згідно з проектом землеустрою, – інформує Оксана Трикашна. – Є вся необхідна технічна документація. Ділянки різні за площею. Паспорти засвідчують, що це земля людей, громади. Об’єднана громада зробить ревізію всіх земель на території Горбового і вирішить, у який фонд віднести ті чи інші ділянки. Не буде підґрунтя для виникнення конфліктів, – зазначає Оксана Миколаївна.

По правді, людям властиво забувати добрі справи і сільських депутатів, і голови, й інвесторів. Невдоволення шириться селом швидко – достатньо лишень маленької іскорки. «Заколотники» залишаються осторонь, а жити ж гуртом і в ладу треба.

Надія Притиковська

– Усе повинно бути не во вред нашій худобі, – переконана Надія Притиковська. – Але й корови ходили по людських паях не по закону. Тепер нам платять за оренду. Ніхто не обіжений.

Надія Михайлівна успадкувала батьків пай. Життя так склалося, що переїхала з міста в рідне село. Оселилися в батьківській хаті. Обробляють город. Купили корову, бо міські онучки люблять молоко. Господарюють з чоловіком не гірше за селян. Паї – сіножать і пасовище – віддали в оренду ТОВ «Горбів Агро», як і переважна більшість горбівчан. Протестувати ніколи – клопотів по вінця. Але в Горбові, як і в кожному селі, живуть різні люди: одні керуються буквою закону, дехто хоче його обійти.

Експерт з питань місцевого розвитку та децентралізації Лілія Атнажева, до якої автор звернулася під час тренінгу в Тернополі за коментарем щодо описаного земельного бунту, стверджує, що саме неналежне юридичне оформлення громадських пасовищ і спричиняє виникнення різного роду конфліктів.

– Згідно із Земельним кодексом України органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські пасовища, замовляти розробку проекту землеустрою щодо відповідних ділянок, – поінформувала пані Лілія.

На думку експерта, вкрай необхідно прийняти і пакет законів, який розширить повноваження об’єднаних територіальних громад у сфері земельних відносин. Інакше протистоянь не уникнути.


Джерело: Час Чернігівський

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Куликівська,

Старт медичної реформи. Яким він є для медичних працівників та жителів Куликівської ОТГ

З 1 січня 2018 року в Україні стартувала реформа медицини. Які зміни в зв’язку з цим чекають на нас? Чи готові медичні працівники та медичні заклади Куликівщини до роботи в нових умовах? Ці та інші питання обговорювалися учасниками «круглого столу»,…

Чим їм там намазано?

29 жовтня відбулися вибори голів і депутатів у 14 об’єднаних громадах. Кандидатів на ці посади було безліч, кипіли справжні пристрасті, як колись у чергах за дефіцитом. І підступи, і капості, і навіть підкуп виборців – усього траплялося під час виборчої…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: