Новини

Як в ОТГ розв’язуватимуть сирітські проблеми?

… Вони потрапили в Городнянську школу-інтернат у 2003-му. Матір позбавили батьківських прав. Ім’я батька в книзі реєстрації новонароджених було записано згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України – зі слів матері. Тож батьківських обов’язків він виконувати не мусив.

Богданові тоді було 4, Наді – 7, Сніжані – 13. Вона вважала себе відповідальною за молодших.

– Сама ще дитина, а думала наперед: де влаштувати брата і сестру після школи. Готувала їх до дорослого життя, – згадує соціальний педагог школи-інтернату Лариса Атрощенко.

– Як?

– Своїм прикладом. Була однією з найкращих учениць. Поставила за мету здобути вищу освіту, щоб пристойно заробляти і підняти Надю та Богдана. І вперто йшла до неї.

Своєї мети Сніжана Волбенко досягла. Вступила до Ірпінської академії податкової служби. Навчалася і підробляла, щоб було за що двічі на місяць приїжджати в Городню з гостинцями. Часто дзвонила педагогам, розпитувала про брата і сестру, а Наді та Богдану – щодня. Знала про них усе до дрібниць.

Після закінчення академії почала працювати в Києві. Переконала молодших, що мають триматися всі разом. Надя закінчила 11 класів і поїхала до Києва вчитися на перукаря.

Богдан залишався в Городні. «Що буде з ними завтра? Якими будуть їхні долі?» – такі думки не давали Сніжані спокою.

У неї самої все налагоджувалось. Отримала в гуртожитку кімнату. Раділа: хоч і маленька, але своя. Вийшла заміж (за теж вихованця Городнянського інтернату). Прихистити ж у себе сестру і брата було нереально. Назбирати із зарплат їм на житло – теж. Сподіватись на допомогу – марно. Мама всі ці роки дітьми не цікавилась.

Тому Сніжана з чоловіком почали їздити на заробітки в Польщу. Згодом стали брати із собою і Надю (Богдан працює у Києві). Зустрічались у Сніжаниному гуртожитку. Де ж іще?

– Як діти, позбавлені батьківського піклування, ми перебували на квартирному обліку в Сосницькому районі (родом вони із села Спаське, але мати Сніжани, Наді та Богдана, як повідомили в сільраді, там більше не живе. Де вона – не відомо. Житла, оформленого на її ім’я, немає. – Авт.). Потім мене з обліку зняли (бо отримала кімнату). Вирішила добиватися житла для молодших, – розповідає Сніжана.

Не приховує: це було не так просто.

Доводилось чути від чиновників: ви вже дорослі, працюєте, можете самі купити хату в селі, в інших становище в рази гірше.

Читайте також: «Лише дві з дев’ятнадцяти ОТГ виконують закон «Про органи і служби у справах дітей…»

Але дівчина відступати не звикла.

Будинок купили. Недавно. За 35 тисяч гривень. Кошти – з райбюджету (передбачені районною Програмою із забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на 2017-2021 рр.).

Він дерев’яний, негазифікований, є тільки електричне освітлення. Вода – в колодязі. Поряд – сарай, літня кухня, погріб. У крихітній Філонівці (село підпорядковане Спаській сільраді): нема й сотні мешканців. Зате неподалік траси Короп – Чернігів. Легко добратися з обласного центру. Їздять у Філонівку всі разом. Роблять ремонт. Дорого, бо будинок деякий час був нежилим, зате є свій дах над головою, є де зібратися.

Крім Волбенків, для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, протягом нинішнього року на Чернігівщині було придбано (коштом районних бюджетів) 2 будинки в Козелецькому районі та один в Ічнянському. А потребують житла десятки. Тільки в Сосницькому районі, за інформацією начальника тамтешньої Служби у справах дітей Віти Кнуренко, на квартирному обліку перебувають 13 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років та 5 – від 16 до 18-ти.

Із початку 2017-го в інтернатні заклади системи освіти Чернігівщини було зараховано 444 дитини (за відповідний період 2016-го – 278). А всього в області в інтернатах проживають і утримуються державою близько 2 тис. її молодих громадян. Частина з них – без права на «квадратні метри», на яких вони мешкали з батьками до влаштування в заклад (іноді через те, що житла просто не існує або воно не оформлене).

Як розв’язуватимуться житлові проблеми для таких дітей у подальшому – в об’єднаних територіальних громадах?

Згідно з положеннями Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, затвердженої урядом у цьогорічному серпні, щороку кількість дітей, що виховуються в школах-інтернатах, навчально-реабілітаційних центрах, дитбудинках, зменшуватимуть на 10 відсотків – щоб до 2026 року діяльність таких закладів (у яких проживає більш ніж 15 вихованців) припинити взагалі. Із цією метою обмежується перелік підстав для зарахування дітей в інтернати.

Згідно з постановою Кабміну «Про внесення змін до Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини та Положення про загальноосвітній навчальний заклад», зарахування учнів до шкіл-інтернатів I-III ступеня буде здійснюватися тільки за умови, якщо через стан здоров’я чи режим робочого часу батьків дитини або осіб, які їх замінюють, ускладнюється виховання і догляд за дитиною (тривале стаціонарне лікування, роз’їзний характер роботи, змінна робота, вахтовий метод роботи) або якщо на момент прийняття рішення про зарахування відсутня можливість влаштування дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, у сімейні форми виховання, які є альтернативою інтернатам (влаштування під опіку, у прийомні родини, дитячі будинки сімейного типу, усиновлення). Вищенаведені умови влаштування дитини до школи-інтернату I-III ступеня будуть розглядатись комісією з питань захисту прав дитини. У решті випадків родинам, що опинилися в складних життєвих обставинах, соціальну підтримку (допомогти створити безпечне середовище, покращити соціальний мікроклімат тощо, аби дитина не потрапила до інтернату) мають надавати громади.

Але зараз робити це нікому. Майже в усіх ОТГ Чернігівщини на сьогодні не створені служби у справах дітей. А дітей у більш ніж 4 тисячах соціально вразливих сімей області – понад 8 тисяч…


Джерело: тижневик «Гарт» №45 від 09.11.2017, автор: Ганна Юхименко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Городнянська, Громади, Сосницька,

У Сосниччину заходить інвестор з іноземним капіталом (Відео)

Майбутнє та розвиток матимуть ті громади, які розпоряджатимуться наповненою казною, впевнений голова новоствореної Сосницької громади Андрій Портний. Для цього на територіях мають створюватись нові робочі місця. Сосницька громада активно працює в цьому напрямку і вже приймає інвестора з іноземним капіталом….

Про об’єднані територіальні громади зі Світланою Пастушенко і Володимиром Бойком

Гості «Вечері на Свободі» – люди, котрі мали б знати чи не все про об’єднані територіальні громади (ОТГ). Це Світлана Пастушенко – секретар Сосницької селищної ради, та Володимир Бойко – радник центру місцевого самоврядування. Читайте також

Перша сесія Сосницької ОТГ

20 листопада у Сосниці відбулася перша сесія об’єднаної територіальної громади. На заході оприлюднили і зафіксували результати виборів, визначились із депутатськими комісіями та розглянули організаційні питання. Читайте також

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: