Новини

Як в ОТГ розв’язуватимуть сирітські проблеми?

… Вони потрапили в Городнянську школу-інтернат у 2003-му. Матір позбавили батьківських прав. Ім’я батька в книзі реєстрації новонароджених було записано згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України – зі слів матері. Тож батьківських обов’язків він виконувати не мусив.

Богданові тоді було 4, Наді – 7, Сніжані – 13. Вона вважала себе відповідальною за молодших.

– Сама ще дитина, а думала наперед: де влаштувати брата і сестру після школи. Готувала їх до дорослого життя, – згадує соціальний педагог школи-інтернату Лариса Атрощенко.

– Як?

– Своїм прикладом. Була однією з найкращих учениць. Поставила за мету здобути вищу освіту, щоб пристойно заробляти і підняти Надю та Богдана. І вперто йшла до неї.

Своєї мети Сніжана Волбенко досягла. Вступила до Ірпінської академії податкової служби. Навчалася і підробляла, щоб було за що двічі на місяць приїжджати в Городню з гостинцями. Часто дзвонила педагогам, розпитувала про брата і сестру, а Наді та Богдану – щодня. Знала про них усе до дрібниць.

Після закінчення академії почала працювати в Києві. Переконала молодших, що мають триматися всі разом. Надя закінчила 11 класів і поїхала до Києва вчитися на перукаря.

Богдан залишався в Городні. «Що буде з ними завтра? Якими будуть їхні долі?» – такі думки не давали Сніжані спокою.

У неї самої все налагоджувалось. Отримала в гуртожитку кімнату. Раділа: хоч і маленька, але своя. Вийшла заміж (за теж вихованця Городнянського інтернату). Прихистити ж у себе сестру і брата було нереально. Назбирати із зарплат їм на житло – теж. Сподіватись на допомогу – марно. Мама всі ці роки дітьми не цікавилась.

Тому Сніжана з чоловіком почали їздити на заробітки в Польщу. Згодом стали брати із собою і Надю (Богдан працює у Києві). Зустрічались у Сніжаниному гуртожитку. Де ж іще?

– Як діти, позбавлені батьківського піклування, ми перебували на квартирному обліку в Сосницькому районі (родом вони із села Спаське, але мати Сніжани, Наді та Богдана, як повідомили в сільраді, там більше не живе. Де вона – не відомо. Житла, оформленого на її ім’я, немає. – Авт.). Потім мене з обліку зняли (бо отримала кімнату). Вирішила добиватися житла для молодших, – розповідає Сніжана.

Не приховує: це було не так просто.

Доводилось чути від чиновників: ви вже дорослі, працюєте, можете самі купити хату в селі, в інших становище в рази гірше.

Читайте також: «Лише дві з дев’ятнадцяти ОТГ виконують закон «Про органи і служби у справах дітей…»

Але дівчина відступати не звикла.

Будинок купили. Недавно. За 35 тисяч гривень. Кошти – з райбюджету (передбачені районною Програмою із забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на 2017-2021 рр.).

Він дерев’яний, негазифікований, є тільки електричне освітлення. Вода – в колодязі. Поряд – сарай, літня кухня, погріб. У крихітній Філонівці (село підпорядковане Спаській сільраді): нема й сотні мешканців. Зате неподалік траси Короп – Чернігів. Легко добратися з обласного центру. Їздять у Філонівку всі разом. Роблять ремонт. Дорого, бо будинок деякий час був нежилим, зате є свій дах над головою, є де зібратися.

Крім Волбенків, для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, протягом нинішнього року на Чернігівщині було придбано (коштом районних бюджетів) 2 будинки в Козелецькому районі та один в Ічнянському. А потребують житла десятки. Тільки в Сосницькому районі, за інформацією начальника тамтешньої Служби у справах дітей Віти Кнуренко, на квартирному обліку перебувають 13 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років та 5 – від 16 до 18-ти.

Із початку 2017-го в інтернатні заклади системи освіти Чернігівщини було зараховано 444 дитини (за відповідний період 2016-го – 278). А всього в області в інтернатах проживають і утримуються державою близько 2 тис. її молодих громадян. Частина з них – без права на «квадратні метри», на яких вони мешкали з батьками до влаштування в заклад (іноді через те, що житла просто не існує або воно не оформлене).

Як розв’язуватимуться житлові проблеми для таких дітей у подальшому – в об’єднаних територіальних громадах?

Згідно з положеннями Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, затвердженої урядом у цьогорічному серпні, щороку кількість дітей, що виховуються в школах-інтернатах, навчально-реабілітаційних центрах, дитбудинках, зменшуватимуть на 10 відсотків – щоб до 2026 року діяльність таких закладів (у яких проживає більш ніж 15 вихованців) припинити взагалі. Із цією метою обмежується перелік підстав для зарахування дітей в інтернати.

Згідно з постановою Кабміну «Про внесення змін до Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини та Положення про загальноосвітній навчальний заклад», зарахування учнів до шкіл-інтернатів I-III ступеня буде здійснюватися тільки за умови, якщо через стан здоров’я чи режим робочого часу батьків дитини або осіб, які їх замінюють, ускладнюється виховання і догляд за дитиною (тривале стаціонарне лікування, роз’їзний характер роботи, змінна робота, вахтовий метод роботи) або якщо на момент прийняття рішення про зарахування відсутня можливість влаштування дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, у сімейні форми виховання, які є альтернативою інтернатам (влаштування під опіку, у прийомні родини, дитячі будинки сімейного типу, усиновлення). Вищенаведені умови влаштування дитини до школи-інтернату I-III ступеня будуть розглядатись комісією з питань захисту прав дитини. У решті випадків родинам, що опинилися в складних життєвих обставинах, соціальну підтримку (допомогти створити безпечне середовище, покращити соціальний мікроклімат тощо, аби дитина не потрапила до інтернату) мають надавати громади.

Але зараз робити це нікому. Майже в усіх ОТГ Чернігівщини на сьогодні не створені служби у справах дітей. А дітей у більш ніж 4 тисячах соціально вразливих сімей області – понад 8 тисяч…


Джерело: тижневик «Гарт» №45 від 09.11.2017, автор: Ганна Юхименко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Городнянська, Громади, Сосницька,

Ще 13 громад Чернігівщини стали господарями землі

На початку цього року Уряд України оприлюднив механізм, який у межах чинного законодавства дозволяє передати землі сільськогосподарського призначення у власність об’єднаних територіальних громад: 31 січня прийнято розпорядження Кабінету Міністрів щодо передачі таких земельних ділянок з державної власності у комунальну власність…

Старости Сосницької громади вчилися працювати у новому статусі та нових умовах

У п’ятницю, 27 липня у Сосницькій селищній раді відбувся семінар на тему «Роль старости в об’єднаній територіальній громаді». Навчання було організоване Чернігівським Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону. Також до теми:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: