Новини

Минулого тижня Чернігівщину відвідав заступник Міністра

Минулої суботи, 4 березня, у Коропському районі  побував  заступник Міністра  охорони здоров’я України Олександр Лінчевський.

Відвідати  провінційний район його спонукало звернення  депутатів районної ради, в якому йдеться про  необхідність збереження профілю  Коропської районної лікарні, яке заступнику Міністра передав селищний голова Віктор Журавель і запросив  відвідати громаду.

Реформування  медичної галузі в Україні проходить досить складно.  Одним із ключових  пунктів медичної реформи є створення госпітальних округів. Питання щодо  кількості та розташування округів  на Чернігівщині вирішувалось доволі складно. І хоча представники Коропського району хотіли, і  районна влада робила певні кроки, аби госпітальний округ був у Мені, бо вона і ближче, аніж Корюківка, і транспортне сполучення до Мени налагоджене, але… Думку коропської громади і вагомі аргументи  на верхах не почули. Наразі маємо  проект  розпорядження Кабміну, в якому прописано, що на Чернігівщині буде чотири госпітальні округи із центрами у  Чернігові,  Ніжині, Прилуках і Корюківці,  до складу якої, вочевидь,  буде входити і Коропщина.  Але це ще не остаточна крапка  у поділі округів,  Урядом цей проект ще не затверджений. Хоча  реформа передбачає,  що населені пункти мають бути в радіусі 60 кілометрів  і час доїзду  до центру госпітального округу  має бути  до 60 хвилин. Тож ми ну ніяк не вписуємося і в цю вимогу. Є ще один момент: експерти говорять, що госпітальний округ – це добровільне об’єднання громад у медичному просторі, але реалії життя свідчать протилежне: добровільним тут і не пахне, та і думку громади ніхто не враховує.

Є  ще одне вкрай життєво важливе  питання, яке медична реформа винесла на порядок денний, –  це  збереження  профілю  Коропської центральної  районної  лікарні. Адже неодноразово звучало, що райлікарні, які  поза центрами округів, будуть планового лікування, які не передбачають   надання екстреної  і ургентної допомоги,  а значить,  без хірургії і реанімації. Нині кажуть, що не всі райлікарні поза центрами округів будуть планового лікування, деякі — ще й інтенсивного лікування першого рівня.  Це вирішуватиме госпітальна рада, якої ще немає.  Отож якою  буде завтра Коропська лікарня: такою, яку маємо нині, чи це буде  заклад планового лікування, двері до якого відкриватимуться о восьмій ранку і зачинятимуться  о сімнадцятій, – питання наразі відкрите. Але за свою лікарню Коропщина бореться.  І керівництво лікарні, і районна влада  б’є у всі дзвони, стукає  у двері найвищих державних кабінетів, аби тільки зберегти свій медичний заклад.

Ось і останньої сесії, що відбулася 28 лютого,  депутати районної ради прийняли звернення до керівництва держави та області про необхідність збереження профілю нашої лікарні. Наступного дня  у Чернігові відбулася нарада з питань реформування медицини,  на якій був присутнім і  Коропський  селищний голова  В.І.Журавель. Він і передав цей документ заступнику Міністра  охорони здоров’я України.  А вже через пару днів, у п’ятницю під вечір, отримав дзвінок із Києва: «Завтра чекайте у гості заступника Міністра».  

Субота. Дев’ята ранку. Заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський вже у Коропі.  Поважного гостя  при в’їзді у містечко зустрічали заступник райради, в.о.голови РДА та селищний голова. Під час знайомства з’ясувалося, що  родове коріння Олександра Володимировича  із Коропщини. Батько родом із Краснопілля, у цьому селі спочивають дідусь та бабуся столичного гостя, та заступник міністра у батьківських краях давним-давно не був. І ось справи державні знову привели його до Коропщини. До речі, не пригадується, аби останні три десятки літ до району з візитом приїздили  міністерські представники. Та приємно здивувало інше: швидке реагування заступника Міністра на отримане звернення від наших районних депутатів: у середу документ передали, а через два дні О.лександр Лінчевський був у Коропі.

 Мені цікаво  побачити районну лікарню такою, якою вона є,  подивитися, як і чим  живе, як викручується,  на чому економить.  Подивитися, аби у майбутньому не зробити гірше для вашого пацієнта,  – сказав на початку зустрічі  О. Лінчевський.  

Головний лікар ЦРЛ Світлана Миронова провела екскурсію  закладом: побували у всіх відділеннях ,  відвідали  оновлену поліклініку і неврологічне відділення, поспілкувалися із медпрацівниками.  Олександровича  Володимир як лікаря-хірурга зацікавив той факт, що у нас проводять  операції лапароскопом, чим може похвалитися  далеко не кожна районна лікарня в Україні. Варто зазначити, що представник міністерства дуже скрупульозно вивчав усі аспекти життєдіяльності  закладу: і  медичні послуги, і фінансові та кадрові питання, і проблеми.

Ми поцікавилися, які  ж враження лишила лікарня по собі?

-У лікарні лікують не стіни, а люди. Основна цінність закладу – це колектив. Лікарня має подобатися пацієнту, – відповів гість.

-І все ж,  якби ви, не дай Боже, сюди потрапили… –  не закінчила питання і тут відповідь:

-Чому не дай Боже?  Потрапити до вашої лікарні  –  не найгірший варіант. Ваш заклад – гарний приклад  лікарні, віддаленої  від центру.

Якщо завдання заступника міністра вивчати життєдіяльність  медичного закладу, то наша мета – переконати міністерського гостя у тому, що районна лікарня для Коропщини – це життєво важливий  об’єкт: якщо її у нас не буде, у тому вигляді, як я, – наш народ приречений. І  представники влади для  переконання пустили у хід  усі вагомі аргументи. Дістали карту  області: показали, де знаходиться Коропщина,  і де Корюківка,   аж за 90 км від нас,  а якщо  треба добиратися  із далекого села, то   мусиш подолати  цілих 130 кілометрів. І це за відсутності транспортного сполучення.  Тож  про яку доступність медичних послуг і оперативність можна говорити, коли до госпітального округу треба їхати дві години, а то і більше? До того ж щільність населення на Коропщині  одна із найнижчих в області. Інший  важливий момент: чи кожен із пенсіонерів, яких у  районі до 50 відсотків,  маючи мізерну пенсію, буде їхати аж тридев’ять земель до лікаря в Корюківку.  Ні, не кожен. Хтось, поки не прикрутить, буде займатися самолікуванням, хтось  просто ж чекати смерті вдома. Не варто забувати і про те, що  наш район сільськогосподарський  і левова частка травм (торік аж 800) – побутові: того корова стукнула, щось зламавши,  тому пальця на січкарці, приміром, відрізало, і без хірургії та реанімації ніяк не обійтися.  А якщо апендицит схопить, поки до Корюківки довезеш, то він десять разів лопне.  Словом, аргументів на користь збереження  профілю лікарні озвучено було багато.

Те, що нашу лікарню закривати не будуть, це факт, а ось якою вона буде у найближчій перспективі,  наразі  ще невідомо. І головного лікаря ЦРЛ С.Миронову  це питання дуже хвилювало:

-Який статус матимуть   районні  лікарні, які входитимуть до госпітального округу,  яка їхня нормативно-правова база,   які медичні послуги вони надаватимуть?

-Нормативно-правової бази ще немає. І буде вона  тільки років через два. Для того, аби цю «нормативку» написати, спершу треба вивчити, чим  і як живуть районні лікарні, – відповів на це заступник Міністра.  – Міністерство вас закривати не буде. І не хоче цього робити. Це ваша лікарня. Лікарня громади. І  її доля  –  у руках громади. І якщо громада хоче, аби лікарня існувала, вона має взяти на себе певні фінансові зобов’язання.

– Але ж згідно реформи,  громади беруть на свої плечі первинну ланку медицини, а як буде  фінансуватися вторинна ланка, тобто ми, наша лікарня? – запитували.

 -Міністерство цікавить тільки якість надання медичної допомоги. Наразі ми практично не розпоряджається коштами, ми все лишаємо  області і громадам. Ми  хочемо дати вам  максимальну свободу.  А свобода, відповідно, – це і більша відповідальність. Цього всі і бояться.

-Так свобода є,  грошей – немає,  – чулося від лікарів.

-Ми хочемо прийняти закон про автономізацію медичних закладів: ви отримуєте всі кошти, і ви особисто ними  розпоряджаєтеся,  у тому числі і зарплатою. Та маю сумніви, чи правильно будете розпоряджатися. Приміром, чи потрібна вам саме  така кількість медичних сестер?  Якщо одна медсестра може справлятися за трьох, то навіщо їх три? Краще тій одній дати більшу зарплату. І кількість ліжкомісць нас не цікавить, – продовжив О.В.Лінчевський. – Нас цікавить кількість  пацієнтів, що отримали  у вас медичну допомогу. Вилікували сто пацієнтів – отримали за них кошти.  Словом, гроші ви будете отримувати за пролікованих пацієнтів.

-Від кого?

-З області. Це будуть субвенційні кошти, надані державою, які ви будете отримувати за  надані послуги, проведені операції, а не за ліжкомісця і ставки, як нині.  Хіба це нормально, коли один хірург зробив за місяць, приміром, десять операцій, а інший – сто,  але в обох однакова ставка? Наголошував заступник міністра на тому, що до таких лікарень, як наша, будуть певні вимоги:

 -Якщо вам  потрібна хірургія, то ви зобов’язані купити, гастроскоп,  відправити хірурга на навчання.  Якщо мова йде про терапію, то вона повинна обов’язково мати кардіолога.  Тобто ми будемо прописувати вимоги, і горе вам, якщо ви їх не будете дотримуватися, адже саме цей момент ми будемо жорстко контролювати.  

Того дня було багато чого сказано. Зокрема, які серйозні зміни чекають нашу медицину у перспективі.  І в першу чергу,  зміни торкнуться первинної ланки медицини, яка у нас на ладан дише.  Що стосується нашої лікарні, то  нам, за словами заступника міністра, нам  доведеться думати з точки зору економічної доцільності, хто нам вкрай потрібен, а без чого чи кого можна і обійтися.

-Це ваша лікарня, вашої громади, і ви будете вирішувати, як вам бути, мене цікавить лише якість медичної допомоги,   –  сказав на закінчення зустрічі заступник Міністра.

Так, колесо  медичної реформи закрутилося, куди воно закотиться, час покаже, аби тільки не було гірше. Хочеться в це вірити. Та є, відверто кажучи, побоювання, що складуться такі обставини і умови, що заведуть лікарню у глухий кут.


Джерело: офіційний сайт Коропської об’єднаної громади 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Коропська,

Центр Коропа пройшов випробування снігом. ФОТО

У неділю, 11 березня, протягом двох годин волонтери у Коропі на вулиці Незалежності активно працювали лопатами, відчищаючи сніг для того, щоб коропчан не обливало водою під час руху транспортних засобів по дорозі, бо, на жаль, іншого шляху не було. Читайте…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: