Новини

Новий рік старий проганяє

Історичний феномен – старий Новий рік – зустрічають у ніч з 13 на 14 січня.

За християнським календарем – це ще і день преподобної Меланії Римлянки. У народній традиції обидва празники об’єдналися: Щедрий вечір або свято Меланки.

Дивне словосполучення «старий Новий рік» породжене розбіжностями між Юліанським (календарем «старого стилю») і Григоріанським (за яким живе весь світ) календарями.

До вечері, як і напередодні Різдва, сідає вся сім’я в новому або в чистому, ретельно випраному одязі. Кожен член родини зі своєю спеціально поміченою ложкою.

Після вечері треба обов’язково зайти до сусідів і попросити один в одного пробачення за можливу провину, аби зустріти Новий рік в мирі та злагоді.

Якщо ж вийти на вулицю опівночі, то пощастить відчути і почути, як Новий рік проганяє старий.

 

Стане вода вином…

За поетичним повір’ям, ця новорічна ніч «розкриває небо, і можна просити у святих все, що забагнеться: перетворення води на вино, каменя – на хліб, глини – на мед».

Магічні дії та ворожіння-гадання теж невід’ємні атрибути Щедрого вечора, які засвідчують прагнення людини розгадати своє майбутнє і забезпечити щастя й добробут на наступний рік.

Дівчата хочуть знати, що готує їм примхлива доля. Відтак, затамувавши подих, ворожать – гуртом і поодинці. Найпростіше: перед сном покласти під подушку гребінець, примовляючи: «Суджений мій, ряджений, розчеши мені голову!». Той, хто буде розчісувати волосся, і стане судженим.

Вечір напередодні Нового року дає шанс парубкам, які зазнали невдачі під час сватання. Можна зробити другу спробу – заслати сватів повторно. Правда, спершу треба застати дівчину вдома. А це непросто, бо дівочі компанії вже ходять по селу зі щедрівками. Щедрувати дівчата могли тільки попід вікнами і то ближче до півночі.

Кажуть, що не можна в цей день вимовляти слово «тринадцять», а також рахувати дрібні монети. Нібито такий рахунок монет принесе сльози на весь рік.

Не можна нічого давати в борг – інакше весь рік промине в боргах і позичках.

За віруванням пращурів, цієї дивовижної ночі Щедрий Бог сходить з неба на селянську ниву, в селянську хату, в господарство, до худоби. Його зустрічають в хатах духи померлих, що прийшли з поля й лугів, і знаходяться в цей час у дідухові-снопові, на столі у сіні та на долівці у соломі.

Цей Щедрий Бог усе бачить, усе чує, усе знає, але його ми не бачимо – бачить духи і худоба, бо Багата кутя присвячена Богу-сонцю.

 

Щедра кутя

Доки ж родина сідає за святковий стіл, під вікнами вже звучать дзвінкі щедрівки, викликаючи пана господаря:

«Ой чи є, чи нема

Пан господар вдома?

Щедрий вечір, добрий вечір,

Пан господар вдома?

Ой нема, ой нема,

Та й поїхав до млина.

Щедрий вечір, добрий вечір.

Та й поїхав до млина…».

Співалося далі про частування щедрівників медом-пивом, солодким медком, червоним вином, паляницями, буханцями, ковбасами…

«Щедрик-ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски.

Коли мало,

Дайте сало.

Коли донесу,

Дайте ще ковбасу».

Святкова вечеря, яку називали Щедрою кутею, не мала такої великої кількості страв, але була дуже смаковитою: ковбаси, смажене м’ясо, печеня, локшина й обов’язково млинці – як символ Сонця. Варили і другу обрядову кутю і заправляли її смальцем.

Господині витягали з комори (нині – з холодильника) усі найсмачніші запаси. У давнину серед наїдків мали бути і страви з особливим призначенням. Скажімо, м’ясо зайця. Воно мало надати членам родини спритності. М’ясо півня – пташиної легкості. Мало бути і вдосталь свинини.

 

Куди чобіт упаде – туди й заміж іти

Родини трапезували, ватаги щедрувальників славили господаря, господиню та їхніх діточок, а дівчата тим часом ворожили.

Бігали попід вікна слухати, що кажуть: «Іди чи сиди». Питалися перехожих чоловіків: «Дядьку, як вас звати?». Кидали через хату чоботи – куди впаде чобіт носком, туди й заміж вийде. Перелічували кілки в плоті: «Удівець, молодець».

А ще зав’язували собі очі хусткою і навпомацки рахували кілки в плоті до дев’яти. Дев’ятий годилося перев’язати хустинкою і ранком подивитися: рівний, гарний – і наречений такий буде, а кривий, горбатий, то й «доля крива».

Дівки-чарівниці збирали «дивацьке» зілля «нечуй-вітер», яке мало в цю ніч найбільшу силу. Хто його знайде (а росте воно в таких місцях, що тільки чарівниці знають), той може зробитися «нечуваним і небаченим».

Виходили дівчата і на вулицю, і яка з тварин першою зустрінеться, таким на вдачу буде суджений: якщо пес – то лихим, а життя собачим. Якщо ж вівця – тихим і сумирним.

Рахували й поліна, принесені в хату. Якщо парна кількість, то бути весіллю. Потім, замруживши очі, брали навмання одне з них: якщо в корі пряме та гладеньке – буде багатий, гарний і добрий, а без кори – бідний.

Щедрий вечір спливав весело, гамірно й непомітно. Наступав Новий рік – свято Василя із засіваннями-посіваннями. То було суто чоловічою справою.


Джерело: Ольга Чернякова, Час Чернігівський

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Без категорії,

Зустріч Послів країн Великої Сімки з представниками громад Чернігівщини

21 червня у Чернігівському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програм «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, відбулася зустріч Послів країн Великої сімки з керівниками об’єднаних територіальних громад Чернігівської області. Читайте також

Чому громадам не вистачає коштів на утримання шкіл – шукали вихід у Міносвіти

4 червня у Міністерстві освіти і науки України відбулась робоча зустріч з представниками Асоціації міст України. Головна мета – обговорення проблемних питань органів місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, – забезпеченість освітньою субвенцією та удосконалення формули розподілу освітньої субвенції, розподіл додаткової…

Представники об’єднаних територіальних громад навчалися писати проекти для отримання донорських коштів

У залі засідань Ніжинської районної державної адміністрації 18 травня відбувся тренінг для представників об’єднаних територіальних громад області, організований благодійним фондом «Успішна громада» за підтримки народного депутата України Олександра Кодоли. Читайте також

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: