Учора, 7 жовтня, Верховна Рада у першому читанні прийняла «Проект виборчого кодексу України».

Головними новаціями виборчої системи, за якою, скоріш за все обиратимуться депутати майбутньої верховної ради, є запровадження системи регіональних відкритих списків – Україну поділять на 27 виборчих регіонів. У кожному із цих регіонів партії висуватимуть свої списки.

Не будемо детально аналізувати закон про вибори у цілому – до остаточного його затвердження ще є час, отже, будуть поправки. Краще не гадати, хто і що в ньому змінить, а провести аналіз чинного Виборчого кодексу після його остаточного ухвалення. Але є кілька моментів, на яких варто зупинитись:

Головним є те, що Україна відмовляється від мажоритарних округів. «Мажоритарки» відтепер у нашій державі не буде. А, отже, не буде і того, на що скаржилось більшість політиків і учасників виборчого процесу – нахабного підкупу і роздачі всім відомої «гречки». Відтепер партіям  та політичним гравцям доведеться звикнути до нових реалій…

Марно, мабуть, сподіватися, що «чорних технологій» не стане. Але що новий закон несе в собі кардинальні зміни – це треба враховувати. Прямого підкупу, як на мажоритарці, коли будь-який «варяг» з мішком грошей міг за місяць «виграти» вибори, тепер не має бути.

«Закон проголосовано у першому читанні і хто його знає, який він буде після всіх поправок, які внесуть до нього. Але однозначно, що для України він є новим, у нашій країні таких моделей ще не використовували. Хоча слід зазначити, що його ініціатори можуть мати певне розчарування у майбутньому – він не гарантує виконання усіх сподівань, які прихильники цієї моделі висловлювали в пресі.

Ще одна новація – як правило, наші закони «передирались» з російських. Нинішній Проект виборчого кодексу України – до певної міри імітація європейської системи виборів. Навіть, точніше, не імітація, а норми закону несуть у собі європейську ідеологію виборів. У Росії такого не було. Що стосується питання – вигідно чи не вигідно це Україні? – то однозначно це можна буде сказати, коли ми побачимо фінальний документ», – Сергій Васильченко, електоральний аналітик.

Отже, чекаємо розвитку подій і прийняття Виборчого кодексу України, котрий, нарешті, будемо сподіватись, урегулює всі суперечності виборчого процесу. Яким буде остаточний варіант закону – побачимо. Але вже зараз можна впевнено зробити два висновки: «мажоритарна» з її нахабним підкупом нарешті залишається у минулому; закон, ідеологія котрого «навіяна» європейським, а не російським, як було раніше, досвідом – однозначний крок уперед.

Джерело: Микола Кірєєв, «Український інтерес»