Новини

Перспективи децентралізації в Чернігівському районі

На сьогодні однією з найактуальніших тем для обговорення в нашій країні є, звичайно, децентралізація влади в цілому і створення об’єднаних територіальних громад зокрема.

Хтось погоджується, що ця реформа Україні просто необхідна, хтось вважає, що час для неї ще не настав. Але як би там не було, а реформа, нехай і повільно, йде. А що робити районам з центрами в містах обласного значення, до цих пір розуміють не всі.

Про проблеми та перспективи таких громад інтерв’ю з головою Чернігівської районної ради Олександром Ларченком.

Олександре Миколайовичу, Чернігівський район – один з найбільших в нашій області, але до сьогодні тут створено лише три громади – Гончарівську, Іванівську та Михайло-Коцюбинську. Куди увійдуть інші сільради? Створення скількох громад прогнозується? І чи визначилася зі своїми перспективами так звана приміська зона?

– Дійсно, Чернігівський район великий за територією і специфічний. Специфічний, тому що не має власного райцентру. У нас є спільний районний і обласний центр, статус якого при децентралізації законодавством ще досконало не визначений. 

При цьому нещодавно президент підписав прийнятий Верховною Радою закон про приєднання сіл до вже створених громадам, про міста ж там – знову нічого, тому невідомо, як бути сільрадам, розташованим навколо Чернігова. А у нас їх досить багато – Шестовиця, Киїнка, Трьохсвятська Слобода, Старий Білоус, Новий Білоус та Вознесенське (колишня Улянівка).

Поки на карті нашого району цей «золотий півмісяць», як я їх називаю, в статусі «білої плями». Минулого місяця ми зібрали представників сільрад нашого району на «Форум розумних людей», де і розглядали тему «Децентралізація». Запросили на форум і директора Інституту розвитку територій, експерта з децентралізації Юрія Ганущака.

Він розповів, що на наступному етапі реформи ми позбудемося таких «білих плям». Коли ж люди запитали, коли саме буде це, як ми розуміємо, вже примусове об’єднання, Юрій Іванович відповів: «Це буде вчасно». «Що значить вчасно?» – знову поцікавилися жителі району. «Коли ситуація стане просто нестерпною». Зараз ситуація в нашому районі стає нестерпною.

-?

– На території Чернігівського району було 46 сільських рад, до складу яких входило 124 населених пункти. 16 сільрад об’єдналися в три громади – Гончарівську, Іванівську і Михайло-Коцюбинську. Ще п’ять придніпровських сільрад планують об’єднатися з Михайло-Коцюбинською ОТГ.

Водночас, необ’єднаною залишається ще половина району. Згідно перспективного плану є у нас ще Халявинська ОТГ, до складу якої входять Халявин, Роїще, Петрушин, Терехівка і Хмільниця.

Однак, незважаючи на те що склад громади вже затверджений Чернігівською обласною державною адміністрацією та Кабінетом міністрів України, вона ніяк не може зліпитися воєдино. Залишилося максимум два місяці, щоб витримати всі необхідні процедури, і громада буде – стане на свої рейки і отримає гроші на розвиток, але … тут реформа зависла, і на це є ряд стандартних причин.

По-перше, кадрові – кожен сільський голова та інші працівники сільради замислюються над своїм майбутнім, це логічно. А скільки б ми не говорили, хочуть чи не хочуть об’єднуватися люди, в 90% це залежить саме від керівників. По-друге, деякі сільради бачать центральною садибою саме свій населений пункт. Як, наприклад, Хмільниця. Не сперечаюся, і Хмільниця гідна бути центром громади, але навіщо придумувати щось нове, якщо вже є готовий рецепт. Продуманий і прорахований.

Хто б що не говорив, Халявинська громада була б і справді самодостатньою, і не в останню чергу завдяки психіатричній лікарні, яка знаходиться на території села. У 2015 році завдяки їй тут отримали три мільйони ПДФО (податку на доходи фізичних осіб). 60% з нього вже два роки поспіль могло б надходити на рахунок громади, якби вона була. Але поки нічого з цієї затії не виходить. Саме тому, поговоривши з депутатами райради, ми вирішили запропонувати інший варіант – збільшити територію Халявинської громади. Зараз Халявинська сільрада розіслала повторні запрошення в громаду і чекає відповідей.

– Чи не вийде при такому об’єднанні, що села, віддалені від Халявина, почнуть занепадати? Адже саме цього і бояться селяни, які не хочуть йти в громаду другим, третім або четвертим номером.

– Потрібно дивитися правді в очі – об’єднуватися дрібними громадами просто недоцільно. Однак давайте розглянемо і цей варіант. Наприклад, Хмільниця хоче об’єднати кувечицький напрямок і шматок Ріпкинського району, ось тільки з останнього надходять сигнали, що вони більше хочуть до Ріпкинської громаду, так скільки ж сільрад об’єднається з Хмільницею?

Седнів – селище, який заслуговує на велику повагу, але об’єднатися з ним погодилися лише Чернишська  сільрада нашого району і Макишинська Городнянського.

Погодьтеся, три сільради – це теж досить маленька громада. А хто бачив Седнівська школу-палац, той може собі уявити, яких грошей на утримання вона вимагає. Виходить, вся ця громада буде працювати лише на школу. Там і зараз потрібні мільйонні інвестиції на ремонт, а як тільки Седнів стане окремою громадою, район не матиме права виділяти їм хоча б якісь гроші.

Де тоді взяти кошти на освітлення, ремонт доріг та інші потреби громади? Тепер сільради, які межують з Черніговом … Спочатку, звичайно, більшість з них розглядало варіант об’єднання з обласним центром, але реформа йде вже третій рік, і думки селян за цей час трохи змінилися. По-перше, що виграють сільради від такого об’єднання? Чи збільшаться ресурси на їх утримання, ще невідомо, а ось податки на землю, тарифи на комунальні послуги точно стануть міськими, а значить, великими! Та й представництво в депутатському корпусі від кожного села буде мізерним, тому відстояти його інтереси буде досить складно. Над цим людям слід замислюватися вже зараз.

А чим вигідною була б для селян велика Халявинська громада?

– Про фінансову складову я вже говорив, тут все зрозуміло. Штат на 27-30 чоловік потрібно утримувати і в маленькій громаді, і в великій. Якщо персонал буде з’їдати весь бюджет, який сенс у такій громаді? Що стосується території … За методикою об’єднання відстань від сіл до центру громади має становити не більше 25 кілометрів.

Якщо Халявин буде центром (а саме він територіально і знаходиться в центрі), у нас виходить 30 кілометрів. З огляду на нещільне населення, це абсолютно допустима відстань. Крім того, ці 30 кілометрів – дорога з твердим покриттям. Люди зможуть безпроблемно дістатися в потрібні місця, тим більше що в такій великій громаді можна навіть вимальовувати свою транспортну інфраструктуру.

Йдемо далі – уклад. Можливо, моя думка і помилкова, але я вважаю, що робити столицю з якогось одного населеного пункту в великий громаді не слід. Коли ми думали, що до неї приєднається і Седнів, планували зробити його культурною та туристичною “столицею”. Тоді б і Управління культури громади базувалося саме  там. Думаю, що і утримання школи-палацу для 15-тисячної громади не було б таким вже непідйомним вантажем.

Хмільниця – дуже гарне село з просто-таки відмінною школою. У громаді має бути щось на зразок гімназії – центральної школи, де вчаться обдаровані діти. Ось такою школою і могла б стати Хмільницька. Відповідно, і Управління освіти ми зробили б в цьому селі.

Тепер Центри надання адміністративних послуг. Центральний планується зробити в Рівнопіллі. Село знаходиться на трасі, добиратися було б зручно всім. Амбулаторій потрібно кілька, наприклад в тому ж Седневі, Халявині та Редьківці. Що ж залишається самому Халявину? Центральний офіс, комунальне господарство, філії якого повинні бути в різних кінцях громади, і Управління охорони здоров’я. А чи буде все так, як ми пропонуємо, тепер вирішувати людям.

– Перед жителями району і справді стоїть непростий вибір…

– При прийнятті рішень слід пам’ятати, що децентралізація – не панацея від усіх проблем. Не всі громади, об’єднавшись, заживуть щасливо. Будуть ОТГ і успішні, і не дуже. Тут все буде залежати від інвестиційного потенціалу території і людини, якого селяни оберуть керівником громади.

Керівник ОТГ повинен бути рівнею районному керівництву, тому що громада – орган навіть вище районних рад та адміністрацій. Це має бути людина, яка має необхідні знання і великий досвід. А працівники нинішніх сільрад (які, на моє переконання, в будь-якому випадку не повинні втратити роботу) повинні у всьому йому допомагати. Все це й справді непросто, але робити вибір все одно доведеться, і краще зробити його самим. Не виключено, що вже скоро такої можливості у нас не буде.


Джерело: тижневик «ГАРТ» №22, 1 червня 2017 року

На правах реклами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Громади, Киїнська, Перспективні об’єднання, Позиція,

Завдяки кому Чернігівщина – лідер головної реформи країни? Бекстейдж децентралізації

Чернігівщина – перша у загальнодержавному рейтингу успішності. Хоча такого роду позитивні заголовки жителів регіону радують не часто – ця новина сенсації не спричинила. Чому ж? Також до теми:

Визначено переможців журналістського конкурсу з тематики децентралізації

Цього року на Чернігівщині вперше проходить Конкурс журналістських робіт із тематики реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Таку ініціативу започаткувала у березні ц.р. Чернігівська обласна рада. Конкурс проводиться із урахуванням концептуальних засад та методології Програми Ради Європи «Децентралізація і…

Результати виборів в ОТГ: кандидати від «БПП «СОЛІДАРНІСТЬ» перемогли у більшості регіонів України *

За даними підрахунку результатів виборів у новостворених об’єднаних громадах, які відбулися 24 грудня 2017 року, переконлива більшість серед обраних голів ОТГ – це кандидати, висунуті територіальними організаціями Партії «БПП «Солідарність» та кандидати, яких підтримувала Партія «БПП «Солідарність». Про це повідомляє…

«А поряд стояла неприкручена батарея…»

«Сьогодні (19 грудня, – прим.) в Седневі відбулося громадське обговорення пропозиції селищної ради щодо утворення Седнівської ОТГ на зборах громадян. Утворити її запропоновано у складі: Седнівської селищної, Черниської, Киселівськкої, Боромиківської, Терехівської та Петрушинської сільських рад Чернігівського району та Макишинської, Велико-Дирчинської…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: