Пожежний «мерседес» віднині стане незамінним помічником для вогнеборців Гончарівської громади. Дорогий сучасний автомобіль на аукціоні придбала мюнхенська фірма Avantgarde. Цьому передувала клопітка робота німецько-української команди волонтерів, у складі якої вихідці з Ріпок. Передала цінний подарунок заступниця голови ОВА Жанна Шерстюк….
Гончарівське — недавній хутір, що об’єднав навколо себе села
Військове селище у найпівнічнішній області держави Гончарівське наймолодше в Україні, однак йому таки є чим похвалитися.
Саме тут дислокується 1-ша окрема танкова бригада Сухопутних військ Збройних сил України — одна з найпотужніших військових частин.
Довідково: Історія цього танкового з’єднання своїм початком сягає опалених війною «сорокових». 12 грудня 1942 року, під Москвою було сформовано 1433-й самохідно-артилерійський полк. Виявляючи масовий героїзм, воїни частини пройшли бойовий шлях від Ленінграда до Бранденбурга.
За мужність, що виявили воїни полку у боях за Батьківщину, частині у 1945 році було присвоєно почесне найменування «Гвардійська». Понад триста її бійців було нагороджено бойовими орденами і медалями. Серед них — почесний солдат з’єднання Герой Радянського Союзу старший лейтенант Юрій Сагайдачний.
Після війни 292-й гвардійський танковий полк увійшов до складу 72-ї стрілецької дивізії. Місцем його дислокації стало селище Гончарівське. У 1997 році на базі полку створено 1-шу окрему танкову бригаду.
З березня 2014 року бере участь у війні на сході України. У списку сучасних звитяг — Луганський та Донецький аеропорти, бої за Піски.
Ще на початку50-х років минулого століття у тоді ще хутір Гончарів, аби проконтролювати початок будівництва, приїхав сам командувач Київського ВО генерал армії Василь Чуйков.
Наразі у містечку проживає більше 3 тисяч осіб. Це переважно сім’ї ветеранів військової служби і військовослужбовців 1-ї окремої танкової бригади. Населення Гончарівського порівняно молоде, чимало й малечі.
Саме тому тут удосконалюють соціальну інфраструктуру, зокрема освітні установи.
У селищі функціонує сучасний дошкільний навчальний заклад. Місцевий дитсадок наразі виховує більше півтори сотні малюків.
Дитячий садок
У Гончарівській гімназії навчається 375 дітей з селища, а також з сіл Козероги та Смолин. Підвезення учнів здійснюється шкільним автобусом Слабинської ЗОШ І-ІІІ ст. за державною програмою «Шкільний автобус».
Гончарівська гімназія
У гімназії діє програма «Обдарована дитина», спрямована на забезпечення формування інтелектуального потенціалу дітей шляхом створення оптимальних умов для виявлення, підтримки та розвитку їх творчого потенціалу, самореалізації та постійного духовного самовдосконалення.
Саме в Гончаріському знаходиться Державне підприємство «Чернігівський військовий лісгосп». Основна продукція: пиловник, дрова паливні, дрова технологічні, технологічна сировина, будівельний ліс, баланси, фансировина, руд сировина, пиломатеріали обрізні, пиломатеріали не обрізні, бруси обрізні, бруси не обрізні, заготовки для піддонів.
Лісгосп має торговельно-економічні відносини з Кіпром, Ліваном, Туреччинаою, Великобританією, США.
Продукція лісгоспу
У жовтні 2014 поблизу Гончарівського у селі Смолин відновив свою діяльність торфобрикетний завод.
Довідково: Завод запустили 27 вересня 1987 року. А вже в жовтні підприємство випустило тонну продукції, в листопаді – 2,5 тис. тонн, в грудні – 2,8 тис. тонн брикету. Річна потужність становила 30 тисяч тонн. на рік. За всі роки до споживача пішли тисячі тонн природного палива.Своєю продукцією він забезпечував населення всієї області, і особливо бюджетні установи. На початку діяльності торфобрикетного заводу в Смолині була введена в експлуатацію їдальня та підсобне господарство, зведено п’ять житлових будинків для працівників заводу, збудований дитячий садочок та будинок культури.
Але згодом у зв’язку з тим, що котельні в області почали переходити на опалення вугіллям, а також розпочалася масова газифікація населених пунктів, торф’яна галузь, на жаль, почала занепадати. Це вплинуло, звичайно, і на діяльність Смолинського заводу та його інфраструктуру.
Торфозавод у Смолині
Особлива гордість селища — Будинок офіцерів, де заняття до душі може знайти кожен. Тут пропонують як концерти та гуртки художньої самодіяльності, так і «Курси з крою та пошиття», а ще й допоможуть «підтягнути» англійську.
Восени цього року Гончарівське стало центром об’єднаної територіальної громади. Тепер з військовим містечком тісно співпрацюватимуть ще дві сільради: Жеведська (село Жеведь) та Смолинська (села Смолин, Козероги).
Джерело: OTG.cn.ua
