Президент Зеленський 5 квітня ц.р. увів у дію рішення Ради нацбезпеки та оборони України. Серед іншого, під персональні санкції потрапили особи (10) та компанії (79), яких назвали причетними до контрабанди. Одночасно від виконання посадових обов’язків відсторонили більше 100 митників, серед яких 17 керівників митниць та митних постів. Найбільше – на Галицькій (46 осіб), Закарпатській та Волинській (по 23) та Одеській (22). Такі кроки експерти вже назвали безпрецедентними. Чи справді корупція на митниці настільки масштабна, що реагувати має Зеленський та ще й у позасудовий (втім, передбачений законом) спосіб?

Реформа митниці триває в Україні з 2014 року. Головна мета змін – створити сприятливі умови для ведення бізнесу та спростити процедури митного оформлення.

У рамках проєкту «Громадська оцінка роботи Північної митниці Держмитслужби у Чернігівській області» громадська організація «Асоціація регіональних ЗМІ» дослідила ефективність та прогрес реформ на митниці. Для цього соціологи провели глибинні інтерв’ю із суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності (далі скорочено – ЗЕД) у Чернігівській області, представниками митних органів, контролюючих органів, торгово-промислової палати та митними брокерами. Спілкування відбувалось на умовах анонімності, тому у статті наведені цитати без зазначення персональних даних.

У матеріалі «Реформа митниці: чи відчули суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності Чернігівської області позитивні зміни?» з’ясовували, як підприємці оцінюють нововведення останніх років. Таких, як взаємодія електронних реєстрів та баз даних різних відомств із митницею, єдине вікно. І тих, які працюють у режимі тестування: нова комп’ютеризована транзитна система та автоматизовані економічні оператори. Наразі з’ясовуємо, які кадрові, інфраструктурні та корупційні проблеми заважають місцевому бізнесу, який займається експортно-імпортними операціями.

«Окрім нововведень щодо митного оформлення, ми цікавились думкою щодо інфраструктури, роботи персоналу, санітарних умов. Окремий блок – сприйняття корупції та варіантів, як її мінімізувати», – каже керівник проєкту Дмитро Гапоненко.

Інфраструктура

Підприємства, учасники ЗЕД, у своїх оцінкам інфраструктури досить стримані. Відчувається, що головним є не особистий комфорт, а швидкість проходження митних процедур.

Серед наведених зауважень – застаріле обладнання, яке не працює, погані санітарні умови (відсутність туалетів), дороги до пунктів пропуску у незадовільному стані.

Практично немає зауважень до мобільного зв’язку, хоче ще 5-6 років тому ця проблема була дуже гострою.

Бізнес про інфраструктуру

«…мені здається, що практично в усіх випадках приміщення – це пристосування. Немає прикладів, коли б це був типовий пункт – коли спеціально під це. Це завжди якась адаптація…»

«…на півночі дороги гірше, а от «Нові Яриловичі» нормально, дорогу майже до пункту пропуску доробили…»

«…по КПП в принципі структурованість проходження … ну це як і в Євросоюзі… іноді на окремих постах доволі відокремлено знаходиться митний пост, тобто місце розташування митників від самого прикордонного посту, тому не зручно по поганій погоді добиратися…»

«…під’їзні дороги потроху роблять»

«…наскільки відомо, сканер тільки у Нових Яриловичах є, і він не працює»

«якщо ми кажемо про митний пост, який у нас тут у Козельці, то мені здається, в них тут нічого немає, крім вагового комплексу»

Серед проблем, які повторюється, закриття митного терміналу та посту в Чернігові. Хоча пройшло вже 3 роки, багато хто з бізнесменів досі не задоволений.

«а ви маєте своє авто, ви заправили його, ви маєте півтори години вільні, це рівно півтори години, щоб виїхати з офісу, приїхати на Рівнопілля, забрати там папери і повернутися в офіс, вам це зручно?»

«…тому що після того, як з обласного центру перевели митний термінал фактично до Козельця, чим порушили унікальну митно-логістичну структуру, яка поєднувала в одному місці станцію „Чернігів” – прибуття вагонів, регіональну митницю, автотермінал і функціонерів „Укрзалізниці”… І тому коли митний авто термінал перевели до Козельця, це як зі швейцарського годинника взяли і вирвали шестерню…»

Кадри

Цього року у Державній митній службі анонсували створення власної службу детекторного контролю працівників для запобігання корупційним правопорушенням. Про це в ефірі телеканалу “Дом” заявив голова Державної митної служби України Павло Рябікін. 

«Наразі ми здійснили переатестацію та переведення на нову систему контрактної роботи. В центральному апараті переведено близько 500 осіб. Я думаю, що за тиждень-два почнеться тестування та переведення до нової структури на контрактній основі працівників регіональних підрозділів. Ми плануємо, що цей процес закінчиться до середини квітня», — зазначив Рябікін.

Загальна чисельність працівників митної служби – близько 12 тис осіб по всій країні.

Бізнес про кадри

«…затримують іноді, коли подаєш документи, бо, бувало, чекаєш майже до закриття зміни»

«поміняти людей, омолодити колектив, тому що як 20 років тому сиділи – так і сидять ті ж люди. Або проводити якісь тренінги, курси»

Корупція

Сірий імпорт”, контрабанда та корупція на митниці – це проблеми, які не один рік дошкуляють бізнесу в Україні. Такі висновки випливають із результатів опитування українських експортерів та імпортерів, проведеного за проєктом «Підтримка Громадської Ініціативи “За чесну та прозору митницю”» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. У рамках дослідження, представленого в грудні 2020 року у Києві, опитали більше тисячі підприємств, які займаються імпортом або експортом.

Хоча корупція не входить у список топ-проблем імпортерів та експортерів, однак більше 44 відсотків респондентів сказали, що для успіху бізнесу в Україні важливі неформальні стосунки хоча б з одним органом влади. У 2018 році таких було 39,3 відсотка.

Опитані 20 місцевих ЗЕД-підприємців (або їх працівників, які мають справу із ЗЕД) оцінили рівень корупції на митниці наступним чином:

Зауважимо, що 70% опитаних підприємців обслуговуються тільки на Північній митниці, інші одночасно і на інших митницях країни.

Для порівняння, як оцінено проблемність під час проходження митного контролю:

Бізнес про корупцію

«серйозна боротьба з контрабандою, це, як на мене, основний фактор корупції, тобто сама можливість контрабанди»

«… проблеми найважливіші пов’язані з імпортом. Тобто з експортом біль-менш ситуація нормальна, там є підтримка, товар виходить – проблем нема. З імпортом поки що залишається проблематика. За великим рахунком, це найбільші можливості для зловживань, де можуть притримати, завищити розмитнення…»

«…на даний момент я з корупцією на митниці не стикався, не відчуваю. У порівнянні з тим, що було 10 років тому, все помінялось, все нормально. Все працює, як повинно бути»

«якщо, я розумію, завозиш дорогий товар, то завжди можна домовитись про його меншу вартість»

Чого чекає бізнес

Тут ми зібрали побажання, якою, на думку учасників ЗЕД, має бути реформа митниці.

«…бажано щоб все проходило за допомогою різного технічного контролю…»

«Потрібно провести законодавство у порядок. Тому що у на закон є якась постанова, на постанову є якийсь лист, проблема у цьому»

«…ініціювання більшої консолідації з країнами підписантами зони, де видається сертифікат за формою С1, додається сертифікат EUR в частині більш прозорого та більш простого механізму, не забюрократизованого, видачі сертифікатів походження, преференції»

«…людський фактор має бути зведений до мінімуму. По-перше, щоб у законодавстві задіяний дуже простий алгоритм: так-ні. Тобто щоб не було колізій. Якщо щось «біле», то алгоритм №1, якщо щось «сіре» – то алгоритм №2…»

Автоматизація процедур та зменшення часу проходження митниця – такі найбільш очікувані бізнесом результати реформи митниці.

«Якщо говорити по експорту, то ситуація більш-менш позитивна, тобто немає ніяких нарікань, все відбувається нормально. Була проблематика з точки зору проходження митного контролю щодо імпорту. Тобто певне завищення митної вартості. Приміром, були випадки: завозить підприємство обладнання для виробництва, а воно рахується на митниці так, наче це обладнання потім будуть перепродавати. Тобто, компанія закуповує один товар, а його беруть як такий, що буде в подальшому перепроданий – це неправильно. Мають бути випрацьовані якісь механізми: ось, ця кампанія, вона взагалі не займається продажем обладнання, їм потрібно воно безпосередньо для виробництва», – пояснює керівник Агенції регіонального розвитку Сергій Хоботня.

Що буде далі

Буквально кілька днів тому – 2 квітня – Голова Держмитслужби Павло Рябікін представив на засіданні РНБО Стратегію протидії порушенням митних правил та контрабанді. Серед іншого, документ передбачає покращення ресурсного забезпечення митниці. Це, на думку розробників, зменшить корупційні ризики та людський фактор. Конкретно: впроваджуватимуть ІТ-систему нового типу, де вплив людини буде мінімальним, покращуватимуть інфраструктуру пунктів пропуску, продовжиться і кадрова реформа.

Серед цікавих пропонованих нововведень – внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо криміналізації «товарної» контрабанди, фінансова відповідальності юридичних осіб за митні правопорушення. Для полегшення ведення бізнесу пропонується уніфікація ставок ввізного мита та ін. Щоби мати більше інформації митники хочуть контактувати з урядами країн, з якими товарообіг найбільший – ЄС, Китаєм та Туреччиною.

«Підштовхують» українську митницю і європейці. Вже другий рік у рамках проєкту «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBM)» (фінансується ЄС) європейські експерти аналізують процедури прикордонного та митного контролю, від моменту в’їзду на митну територію України до моменту виїзду.

Серед пунктів пропуску, які охопило оцінювання – і автомобільний у «Нових Яриловичах». Європейці допомагають розробити модельні рішення, що дозволять скоротити затрати часу та ресурсів, а перетин кордону доля осіб та товарів буде швидким та безпечним.

_______________________________

Матеріал підготовлено в рамках проєкту Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «АРЗМІ” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.