Новини

На VІ Розумовських зустрічах – про реформу децентралізації

14 грудня в Чернігові проходила міжнародна конференція «VІ Розумовські зустрічі». Її учасники – експерти, науковці, працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості та засобів масової інформації – під час пленарних засідань та роботи в секціях проводили історичні паралелі щодо процесів становлення інституцій державної влади та місцевого самоврядування на сучасному етапі з подіями сторічної давнини і аж до витоків державності на українських землях загалом.

Нинішній досвід формування об’єднаних територіальних громад показав, що іншого шляху в України вже немає. А думки учасників з Польщі та Німеччини, презентація кращих практик зарубіжних країн та перших здобутків в царині місцевого самоврядування на Чернігівщині ще раз засвідчують той факт, що громади, які самостійно розвиваються, формують успішність держави загалом.

У своєму виступі Ірина Кудрик, директор Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, зазначила:

«Чернігівщина сьогодні на третьому місці серед інших областей за темпами реалізації реформи. І цей успіх є результатом роботи не однієї інституції, це синергія експертного середовища, яке працювало від початку втілення реформ і до сьогодні. Це робота донорських програм, громадських організацій, серед яких Асоціація міст України, Асоціація сільських селищних рад, це системна і результативна робота Чернігівського Центру підвищення кваліфікації, які першими почали говорити про реформу, мандруючи районами області. Це діяльність і фонду Ганса Зайделя, з яким не один рік співпрацює ЦППК. І сьогодні одним із найпотужніших децентралізаційних ресурсів є Програма «U-LEAD з Європою», яка через діяльність Центрів розвитку місцевого самоврядування підтримує втілення реформи децентралізації і сприяє формуванню спроможності уже нових органів місцевого самоврядування».

Реформа децентралізації є складною та революційною, вона пронизує всі сфери життя кожного і не залишає осторонь нікого. На Чернігівщині вже створено 37 громад, з яких перші п’ять об’єдналися у 2015 році, одинадцять – у 2016 році, а у 2017 році в області об’єднано ще 21 громаду. І всі ці громади, не зважаючи на короткі терміни своєї діяльності, показують значні результати.

«Сільські території сьогодні отримали можливості розвитку. Для них це вихід на абсолютно новий рівень життя і послуг, яких люди в сільській місцевості в останні двадцять років не бачили і не відчували. Перші п’ять громад Чернігівщини, які об’єднали жителів сіл та селищ, за два роки показали шалений прорив у своєму розвитку, ефективну роботу органів місцевого самоврядування, отримали значні фінансові ресурси, навчилися ефективно планувати бюджет, розпоряджатися ним. Сьогодні мешканці цих об’єднаних територіальних громад бачать об’єктивні результати втілення реформи: прокладені кілометри доріг, вуличного освітлення, відремонтовані заклади соціальної сфери, утеплені школи і дитячі садочки, наповнення інноваційним обладнанням соціальних об’єктів. Також громади дбають про формування свого культурного середовища», – зазначила Ірина Кудрик.

Не відстають від «першопрохідців» і одинадцять громад, які працюють тільки перший рік. Як зазначила директор Чернігівського ЦРМС, рік роботи – це небагато. Лише півроку йде на те, щоб усвідомити обсяг повноважень, сформувати команду, а ще доводиться постійно «латати дірки» та вирішувати проблеми, які понад 20 років накопичувалися.

«Днями Чернігівський ЦРМС організував прес-тур журналістів до Носівської громади, яка працює у новому статусі тільки рік. Ми проїхали по дорозі від Носівки до села Володькова Дівиця – частина цієї дороги відремонтована, а частина – ні. Так от контраст цих двох ділянок – це яскравий приклад того як було і як стало. Коли рівна відремонтована дорога дозволяє досягати дозволеної швидкості, а та що залишилася – це просто ями і багнюка. І щоб ми з тих ям і багнюки виходили, нам треба наважуватися на реформу і продовжувати її», – наголосила експерт.

Сьогодні однією з перепон для розвитку громад є несформованість законодавчого поля для ефективної та повноцінної діяльності громад. Серед найбільш важливих питань – неможливість розпоряджатися землею, що в свою чергу ускладнює процес управління всією територією громади, вирішувати питання транспортного сполучення в межах громад, благоустрою, тощо.

«Давайте будемо вимогливіші до народних депутатів щодо їх роботи у парламенті. Субвенція на соцільно-економічний розвиток це добре, але основна робота парламентів – це формувати законодавче поле, яке потрібне об»єднаним територіальним громадам», – сказала Ірина Кудрик.

Також директор Чернігівського Центру додала, що основним пріоритетом в роботі Центрів розвитку місцевого самоврядування на наступний рік є формування спроможних громад шляхом добровільного об’єднання та закликала учасників міжнародної конференції «VІ Розумовські зустрічі» до спільної та згуртованої роботи на всіх рівнях заради досягнення цієї мети.


Джерело: Чернігівський центр розвитку місцевого самоврядування

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні новини за категоріям(и): Влада, Ради,

Мінрегіон дасть гроші на 176 проектів, поданих ОТГ Чернігівщини

Всі 37 об’єднаних територіальних громад Чернігівщини одержали погодження Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України щодо проектів, що будуть реалізовуватися за кошти інфраструктурної субвенції. Загальна сума проектів склала 143,3 мільйона гривень. Читайте також

«Ви маєте ще шанс приймати рішення самостійно», – Куліч закликає до дій

По завершенні розширеної урядової наради з питань децентралізації та регіонального розвитку, учасниками якої в четвер, 5 квітня, у Вінниці були, зокрема, керівники органів місцевого самоврядування Чернігівщини, голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч резюмував озвучене та звернувся до ще не об’єднаних громад…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: